Question

Василько побіг під дощ.І відразу ж змок до нитки.Та він устиг врятувати сонечко.придумай и запиши його продовження

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Сонечко подякувало йому. І коли воно могло, воно зігрівало його, і хлопчику було добре. Так що, робіть добрі справи, і вам звернеться це добро

Answer 2

Під дощем Василько біг, мокнучи до кісток. Йому здається, що це найгірша погода на світі, але раптом його погляд впав на знедолене сонечко, що зіпливало по воді. Воно схоже було на крихітного, смішного мисливця за промінцями світла. Василько зупинився і подивився на сонечко з жалем у серці. Якщо воно таке слабке, то йому обов'язково потрібна допомога.

Вирішивши врятувати сонечко, Василько подумав, як це зробити. Він швидко намалював на землі карту свого маршруту і почав допомагати сонечку впоратися з дощем. З перших же кроків сонечко стало виглядати бадьоріше і його промінчики розгорталися все ширше.

"Не хвилюйся, сонечко! Я допоможу тобі!" - крикнув Василько та підбіг під дерево, щоб прихистити сонечко від дощу. Повітря зразу стало тепліше, і дощик понемногу став припинятися.

Сонечко промовило слабесеньким голоском: "Дякую тобі, добрий Васильку! Ти справжній герой!"

"Не має за що, маленьке сонечко! Мені приємно допомагати тобі," - відповів Василько з посмішкою.

За кілька хвилин дощ повністю припинився, а сонечко знову заграли промінцями на землі. Василько з радістю дивився, як сонечко засяяло в повний ріст. Він відчував себе щасливим, знаючи, що допоміг невеличкому сонечку повернути радість та тепло всім навколо.

Відтоді Василько став справжнім захисником сонечка та природи. Він щодня дбав про те, щоб довкола панувала гарна атмосфера і всі були щасливі. І хто б міг подумати, що маленький Василько зміг змінити на краще життя усіх тих, хто його оточував. Його доброта, мужність та відданість справі стали прикладом для інших, і він довів, що навіть самий звичайний хлопчик може зробити великі речі для добра всього світу.