Question

Скласти твір "Любов виростає з дитинства*​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Любов - це великий дар. Без любові життя людини не зможе бути по-справжньому повним. Людина, яка ніколи не відчувала любові, викликає жаль. Звідки ж береться у людини здатність відчувати любов та дарувати її?

А береться вона звідти, звідки і більшість рис характеру, цінностей та вподобань будь-якої людини - з дитинства. Саме у дитинстві закладається майже все. Якщо дитина росте у родині, де її люблять, то і дитина буде любити - батьків, братів та сестер, бабусь та дідусів, людей, що її оточують, природу, тварин, весь світ... Тобто, саме у родині дитина навчається любити. Любов рідних - це найважливіший досвід для дитини, що росте. Пройдуть роки, і, коли дитина виросте, вона зможе створити щасливу сім'ю, що буде ґрунтуватися на коханні.

 

На жаль, іноді трапляються сім'ї, де дітей або не люблять, або не вважають за потрібне висловлювати цю любов. Дитину переконують у тому, що її люблять тільки за якихось умов - наприклад, якщо дитина буде слухняною. Дитину привчають до думки, що любов потрібно "заробляти". Це величезна помилка, мабуть, найбільша з помилок, які тільки може зробити людина у вихованні. У такій родині дитина не отримує достатньо безумовної батьківської любові і не зможе навчитися любити не "за щось". Якщо їй пощастить, то вже у дорослому віці людина зробить для себе відкриття - дізнається, що любити можна просто так, без будь-яких умов, не чекаючи нічого у відповідь.

Тому, найцінніше, що можуть дати батьки дітям у родині - це любити їх, бо любов виростає з дитинства. 

Answer 2

Любов виростає з дитинства

У світі, де все змінюється, де вітер несе зміни кожного дня, одна річ залишається незмінною - це сила любові. Любов - це магічна сила, яка проникає в кожного з нас і надає сенс нашому існуванню. І я впевнений, що саме дитинство є тим чарівним місцем, де коріння любові ростуть найсильніше.

Спогади про моє дитинство викликають у мене посмішку. Це була невинна і радісна пора, коли моє серце було відкрите для всього нового. У дитинстві я не думав про проблеми та негаразди, я просто жив на повну келихові, з радістю зустрічаючи кожен день. І саме тоді, я почував силу першої любові.

Мої батьки були моїми першими наставниками у справах серця. Вони дарували мені безмежну любов та увагу. Їхні ласкаві слова та посмішки гріли душу, робили світ кращим. І саме з їхнього прикладу я вивчив найважливіше - любов виражається не тільки у словах, а й у вчинках.

Дитинство також навчило мене дружбі. Мої перші справжні друзі були дорогоцінним скарбом, який я беріг із запальним палким серцем. Ми ділились радощами та сумами, разом відкривали нові світи і створювали незабутні спогади. Саме з друзів я вивчив, що любов - це не лише до сім'ї, а й до ближніх, до людей, які є поруч.

І, звичайно ж, дитинство не можна уявити без кохання до природи. Кожна прогулянка у парку або лісі була справжнім феєрверком емоцій. Я любив дивитись на квіти, слухати спів птахів, спостерігати за річкою, що пливе. Природа вчила мене шанувати кожне живе створіння і розуміти, що ми - частина великого й чудового світу.

З роками я виріс, але ті дитячі коріння любові залишилися в моєму серці. І я зрозумів, що найважливішим у житті є любов - до себе, до рідних, до друзів, до природи та до всього, що нас оточує. Ця ніжна розкішна квітка, засіяна ще в дитячому віці, росте й цвіте протягом усього життя, даруючи тепло та радість.

Тому пам'ятаймо, що любов виростає з дитинства, і давайте зберігати те найцінніше, що маємо, в серцях своїх. Любімо і будемо люблені, даруймо радість і добро, і тоді світ навколо стане кращим місцем для всіх нас.