Question

. Перепишіть, вставляючи, де треба, м'який знак. І. Вклонімося жін...ці, її материн..с..кій величності, її беззахиснос..ті і силі, яку не здолати. (Л.Забашта.) 2. Все залежит.. від люд..с..кях зіниц..: в широких відіб'єтеся вся епоха, у звужених — збіговис..ко дрібниц... (Л.Костенко.) 3. Відгодована зліс..т.., і хитріс.т.., і закута в бро�ю брехня атакуют.. добро і щиріс..т.. серед ночі й білого д..ня. (В.Симоненко.) 4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюр..мах і як високе низ..ко упадало. (Леся Українка.) 5. Народ ніяк не стане нян..читись з таким, який йому чужий. (П.Тичина.) 6. Простен..кі сіл..с..кі байки, як дрібні, тонкі корін..чики, вкорінюют.. у нашій душі любов., до рідного слова. (І.Франко.) 7. В просторій кімнаті з чотир..ма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М.Коцюбинський.) 8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зін..чине, змучене й зраділе обличчя. (А.Головко.)

Answer 1

1. Вклонімося жінці, її материнській величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (Л.Забашта.)

2. Все залежить від людських зіниць: в широких відіб'ється вся епоха, у звужених — збіговисько дрібниць.(Л.Костенко.)

3. Відгодована злість, і хитрість, і закута в броню брехня атакують добро і щирість серед ночі й білого дня. (В.Симоненко.)

4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмах і як високе низько упадало. (Леся Українка.)

5. Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. (П.Тичина.)

6. Простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова. (І.Франко.)

7. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М.Коцюбинський.)

8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінчине, змучене й зраділе обличчя. (А.Головко.)

Answer 2

1. Вклонімося жінці, її материнській величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (Л.Забашта.)
2. Все залежить від людських зіниць: в широких відіб'єтеся вся епоха, у звужених — збіговисько дрібниць. (Л.Костенко.)
3. Відгодована злість, і хитрість, і закута в брою брехня атакують добро і щирість серед ночі й білого дня. (В.Симоненко.)
4. Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмам і як високе низько упадало. (Леся Українка.)
5. Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. (П.Тичина.)
6. Простенчі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюються у нашій душі любов до рідного слова. (І.Франко.)
7. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М.Коцюбинський.)
8. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінчине, змучене й зраділе обличчя. (А.Головко.)