Question

Написати твір на тему "Славне військо запорозьке"Допоможіть будь ласка!​

Answer 1

Всі землі понад великими річками — Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном — з давніх-давен залюднювали східнослов'янські племена. Вони жили окремими громадами, й ними правили вільні ради громадян, що обирали собі на вічах князів.

На північ та на схід од слов'ян селилися фінські племена, з яких найбільші осіли на берегах Оки та Волги — мордва й черемиси.

Колись, у давні часи, слов'янське населення жило на просторах од Тиси, яка впадає в Дунай, лише до Дніпра, так що наддніпрянські землі лежали на краю цих володінь, і через те вони були прозвані Україною. Але з часом слов'яни стали селитися й на фінському терені: по річці Двіні, на озерах Чудському й Ільмені, по річках Волзі й Оці, й там стали вони складати свої громади й князівства. Десь із початку Х сторіччя, після народження Ісуса Христа, за часів князювання в Києві Олега, гору над усіма східнослов'янськими племенами взяли поляни, які жили на правому боці середнього Дніпра й мали своїм осередком город Київ. їхня земля споконвіку звалася Руссю, і ця назва, разом із поширенням влади київських князів, перейшла й на всі слов'янські племена, які скорилися полянам.

За часів Володимира поляни, з волі цього князя, року 988-го пристали до грецької православної віри, а згодом християнство визнали й інші східнослов'янські племена. З прийняттям православ'я слов'яни набули письменність і стали потроху створювати свою власну культуру.

Той же князь Володимир об'єднав усі слов'яно-руські племена в одну велику Руську державу, яка простяглася від Тиси за Карпатськими горами до річки Дону й Азовського моря та від Білого до Чорного моря. Але та єдність тривала недовго. Безмежні обшири, що їх посіли слов'яно-руські племена, та брак у ті часи шляхів сполучення утруднювали спільне життя на таких великих землях, і незабаром держава Володимира занепала й розпорошилась на багато дрібних князівств. До того ж, князь Володимир, помираючи, роздав усі володіння між своїми дітьми. Ще його син Ярослав якось тримав братів у покорі й мав під своєю рукою всі руські землі, крім Полоцької, а вже за часів його внуків ніхто не бажав слухатися київського князя. Не минуло й ста літ, як велика Київська держава розпалась на кілька десятків, а далі — й сотень князівств. Зрештою, дійшло до того, що мало не в кожному місті був свій князь.

Усі князі ворогували між собою, кожен хотів мати якнайбільше підвладних городів і весей; і от вони, озброївши своїх людей, стали нападати на своїх сусідів; скидали своїх родичів із князівств та іноді об'єднували докупи чималі володіння, які з часом знову ділили між своїми дітьми й онуками.

Answer 2

Славне військо запорозьке

Таїть в собі легенди великі й козацькі, Відвагою й духом сповнені герої. Їхні походи, бої, перемоги різкі - На сторінках історії - святі трої.

На зелених степах, над Дніпровськими водами, Запорожці свій козацький час творили. Січ - легендарна, де душі козаки знаходили, Славу й честь заслужено прославляли.

Вільні духом, сміливі й непохитні, Боронили волю, державу твердо, Завжди стояли, як один, непереможні, Серцям були вірні, мужні й просто герої.

Під гордим гетьманом, козацьким атаманом, Ступали мужньо запорозькі сини, Відстояли могутністю своїх збройних рук, Щоб ворогам показати силу духу й страх.

Лицарські звичаї, чесноти запорозькі, Кожен мав в серці, як святе скарбництво. І козацький гарт, і вольниця горозька, Усіх збирали разом у твердині міцній.

Нині ж відзначаємо мужніх запорожців, Що пройшли через віків грізні випробування, Їхню славну славу і подвиги шануємо, Серцем віддаємо дяку і вдячність їм зі справжнім відчуттям.

Запорозьке військо, багате минуле, Ти в нашім серці живеш назавжди. Хай лунає хвала наша у твою честь, Славне військо запорозьке, козацьке та єдиної України гордість!