Question

Необхідно вставити пропущені літери та розставити розділові знаки. Ч…рні хмари затягнули небо у повітрі панує тиша. Раптом налетів порив вітру і хвилею пройш…вся по траві.( Із)за лісосмуги виповзала важка хмара що була схожа на ведмедя. Ось вона згребла л…геньку хмарину і проковтнула її а потім потяглася до сонця. Вже й сонце, мов скибка червоного кавуна, зникло в обважнілому синюватому череві залиш…вши по собі тільки нев…личкий промінь. І тоді сталося щось страшне. Хмара тріснула навпіл пронизавши небо вогняними стрілами. Здригнувся степ. Злякано припала до землі трава . І з гримкотливим гулом рушила до хлопців темна стіна зливи. Пташки ро…летілись (хтозна)куди, поховались. Грицько ухвативши Льоньку за рукав закричав Назад . Вони тікали в село щодуху, але злива поспішаючи за ними зловісно сичала за спиною.

Answer 1

Объяснение:

Чорні хмари затягнули небо ,у повітрі панує тиша. Раптом налетів порив вітру і хвилею пройшовся по траві. Із-за лісосмуги виповзала важка хмара, що була схожа на ведмедя. Ось вона згребла легеньку хмарину і проковтнула її ,а потім потяглася до сонця. Вже й сонце, мов скибка червоного кавуна, зникло в обважнілому синюватому череві, залишивши по собі тільки невеличкий промінь. І тоді сталося щось страшне. Хмара тріснула навпіл ,пронизавши небо вогняними стрілами.

Здригнувся степ. Злякано припала до землі трава . І з гримкотливим гулом рушила до хлопців темна стіна зливи. Пташки розлетілись хтозна куди, поховались.

Грицько ухвативши Льоньку за рукав закричав "Назад ". Вони тікали в село щодуху, але злива поспішаючи за ними зловісно сичала за спиною.

Answer 2

Чорні хмари затягнули небо, у повітрі панує тиша. Раптом налетів порив вітру і хвилею пройшовся по траві. Із-за лісосмуги виповзала важка хмара, що була схожа на ведмедя. Ось вона згребла легеньку хмарину і проковтнула її, а потім потяглася до сонця. Вже й сонце, мов скибка червоного кавуна, зникло в обважнілому синюватому череві, залишивши по собі тільки невеличкий промінь. І тоді сталося щось страшне. Хмара тріснула навпіл, пронизавши небо вогняними стрілами. Здригнувся степ. Злякано припала до землі трава. І з гримкотливим гулом рушила до хлопців темна стіна зливи. Пташки розлетілись хто зна куди, поховались. Грицько, ухвативши Льоньку за рукав, закричав: "Назад!" Вони тікали в село щодуху, але злива, поспішаючи за ними, зловісно сичала за спиною.