Question

Твір на тему "моє село" ​

Answer 1

Ответ:

Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.Ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. В степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. А одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.Але наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.

Объяснение:

можно лучший ответ пожалуйста.

Answer 2

Моє село: Віддзеркалення Простору та Душі

Україна — країна, багата на неймовірні краєвиди, глибокі традиції та барвисту культуру. І в цьому великому мозаїчному полотні відзначається моє рідне село, невеликий, але дуже важливий вузол у цій мережі.

Запрошую вас в подорож до моєї рідної маленької батьківщини. З самого першого кроку, коли ви виходите з транспорту, вас зустрічають ніжні обійми природи. Зелені поля тягнуться до самого горизонту, ніби закликаючи забути про турботи і зануритися в спокій цього місця. Село, оточене з усіх боків величезними деревами, ніби приховує в собі таємниці та легенди минулого.

Важливим елементом мого села є його мешканці. Люди тут добре знайомі між собою, як у великій родині. Кожна особа — це окрема нотка в мелодії села, і разом вони створюють чарівний голос. Сусіди завжди готові підтримати один одного, поділитися радістю чи скорботою, взяти участь в сільських заходах та святкуваннях. Саме тут я навчився розуміти цінність спільноти та тепла міжособистісних відносин.

Архітектурна спадщина села теж варта особливого згадування. Старовинні церкви та дерев'яні будинки створюють неповторний образ села, переносячи нас у минуле і даруючи відчуття зв'язку з коріннями. Завдяки зусиллям місцевих жителів вони досі збереглися в своєму первісному вигляді, що додає особливого шарму цьому куточку землі.

Про село не можна говорити без згадки про його природний багатство. Закручені річки, зелені гаї, мальовничі пагорби — усе це надає селу неповторної гармонії з природою. Вечорами, коли сонце м'яко сідає за горизонт, а небо перетворюється на палітру яскравих фарб, можна відчути справжнє злиття з природою.

Моє село — це місце, де час спливає повільніше, дозволяючи насолодитися кожним миттєм життя. Це місце, де ви можете забути про шум і суєту міського життя, занурившись у ритм природи і спілкування з доброзичливими людьми.

Село — це не просто географічна назва на мапі, але й невичерпний джерело натхнення, що допомагає мені рости і розвиватися. Це місце, де відчуваєш себе частиною чогось більшого, де кожен куточок має свою історію, де звучать мелодії минулого і сподівання майбутнього.