Question

Есе на тему яка людина є вільною​

Answer 1

Ответ:

Знову повертаємося до питання свободи людини. В першу чергу свободу індивідуума потрібно розглядати, як свободу зайнятості. Він повинен займатися саме тим, що подобається йому. Його діяльність повинна приносити для нього не тільки користь, а й моральне задоволення. Чи вільні ми з цієї точки зору? Напевно, немає, тому, що сьогоднішній час нам не дає можливості вибору роду діяльності. Ми змушені займатися тим, що нам принесе достаток. А достаток матеріальний не забезпечує нам стану свободи.Каждий день, приходячи на роботу, ми підкоряємося своєму керівництву, графіку роботи установи або підприємства, його статутом і правилами. У своєму роді людина постає рабом тієї структури, в якій він працює. Добре, коли існують найменші людські відносини між роботодавцем і працівником, коли його праця і старання оцінюють по заслугах. Інакше він стає маленьким шурупчики тієї системи, яка його угнетает.Отсюда напрошується висновок не достаток і ситість людини визначає його свободу. Людина повинна працювати творчо, він повинен відкривати свою душу віддавати людям своє вміння і показувати талант. Тоді про нього можна буде сказати, що він дійсно свободен.Понятіе свободи людини можна розглядати з багатьох сторін і позицій, але головним індикатором визначення своєї волі є сама людина, його помисли і його ставлення до життя і навколишнього суспільству.

Answer 2

Людина є складною і багатогранною істотою, і поняття її вільності має глибокий філософський, соціальний та психологічний вимір. Вільність людини - це не лише відсутність зовнішнього обмеження, але й внутрішній стан, що впливає на її дії, вибори та стосунки зі світом навколо.

На перший погляд, людина є вільною, оскільки вона має можливість вибирати свій спосіб життя, професію, взаємини з іншими людьми. Однак ця вільність завжди має свої межі, які обумовлені не лише суспільними нормами, а й етичними і моральними обов'язками.

Соціальний контекст також має важливе значення для розуміння вільності людини. Суспільство встановлює правила та закони, які регулюють поведінку та взаємини між людьми. Ці обмеження можуть бути необхідні для забезпечення гармонії та безпеки в суспільстві, але водночас вони можуть обмежувати індивідуальну вільність.

Філософи різних епох довго роздумували над питанням вільності людини. Наприклад, Жан-Жак Руссо підкреслював значення природної вільності людини, яка обмежується введенням соціальних договорів. Фрідріх Ніцше вважав, що істинна вільність полягає у здатності до самореалізації і переборотьошій цінності.

Психологічною аспект вільності є здатність робити вибори, незалежно від зовнішніх впливів і внутрішніх обмежень. Проте внутрішні конфлікти, страхи та навіть звички можуть обмежити цю вільність.

Отже, вільність людини - це складне поняття, яке об'єднує соціальний, філософський та психологічний вимір. Людина має можливість вибирати та діяти, але ця вільність завжди має контекст і межі, які обумовлені соціумом, мораллю та особистими переконаннями.