Question

. Перепишіть речення, знявши риску. Обгрунтуйте написання службових частин мови. 1. Ти на будинки тільки/но поглянь, що виростають на зелених схилах!(М. Рильський). 2. Панове, час іти. Подайте/но плащі!(М. Бажан). 3. Казна/за/що усі люди дорікають мені всю­ди(В. Симоненко). 4. Читаю ніч, не/мов/би чорну книгу(Л. Костенко). 5. У тім/то й лихо, не все ми знаємо про нашу долю (М. Самійленко). 6. І все/таки не/легко буть собою, коли до­рога котиться з гори (М. Людкевич). 7. Воно, звичайно, що там говорить. Ото/ж/бо й є, нема чого балакать (Ліна Костенко). 8. Може, якийсь чистий дух таки/не/споневірився в нас з-поза плечей мінливої долі підтримує ще на цьому світі? (Р. Доценко.) 9. Йому хочеться і собі що/небудь сказати, чим/небудь дівчат посмішити (Панас Мирний). 10. Дід Карпенко ходить що/неділі у степу шукати бозна/й/що(Л. Костенко). 11. Хтось має/таки думати про вічність (В. Коротич). 12. І сонце — хто/зна/звідкіля — Гарячий одсвіт кидає на стіни! (М. Рильський.) 13. Цей дріт приносить телеграм хто/зна/з/якої далини 14. Євро народі гарний звичай, невідь/ким заведений Срочноооо

Answer 1

1. Ты на будинки тільки-но поглянь, що виростають на зелених схилах. 2. Панове, час іти. Подайте-но плащі! 3. Казна-за-що усі люди дорікають мені всюди. 4. Читаю ніч, немовби чорну книгу. 5. У тім-то й лихо, не все ми знаємо про нашу долю. 6. І все-таки нелегко буть собою, коли дорога котиться з гори. 7. Воно, звичайно, що там говорить. Отож бо й є, нема чого балакать. 8. Може, якийсь чистий дух таки не споневірився в нас з-поза плечей мінливої долі підтримує ще на цьому світі? 9. Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити. 10. Дід Карпенко ходить щонеділі у степу шукати бознай-що (правильніше без й). 11. Хтось має таки думати про вічність. 12. І сонце хтозна звідкіля – гарячий одсвіт кидає на стіни! 13. Цей дріт приносить телеграм хтозна-з-якої долини. 14. Євро народі гарний звичай, невідь-ким заведений.

Answer 2

1. Ти просто подивися на будинки, що ростуть на зелених схилах! (М. Рильський).
2. Панове, час іти. Подайте плащі! (М. Бажан).
3. Казна з того, за що всі люди дорікають мені всюди (В. Симоненко).
4. Читаю ніч, немов чорну книгу (Л. Костенко).
5. У тому і полягає лихо, що не все ми знаємо про нашу долю (М. Самійленко).
6. І все ж таки не легко бути собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич).
7. Воно, звісно, що там говорить. Отож є, немає чого балакати (Ліна Костенко).
8. Може, якийсь чистий дух таки не споневірився в нас з-поза плечей мінливої долі і підтримує ще на цьому світі? (Р. Доценко).
9. Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чимось дівчат посмішити (Панас Мирний).
10. Дід Карпенко ходить кожної неділі у степу шукати бог зна що (Л. Костенко).
11. Хтось має таки думати про вічність (В. Коротич).
12. І сонце — хто зна звідки — гарячий відсвіт кидає на стіни! (М. Рильський).
13. Цей дріт приносить телеграм хто зна з якої далекої далини.
14. Євро народі гарний звичай, невідомо від кого заведений. Срочно!