Question

Чому Іван Сила ставився до спорту як до праці? (Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу.)​

Answer 1

Ответ:

Потяг ще раз голосно чмихнув і непорушно застиг. Пасажири з клунками, торбами і валізами стали галасливо запруджувати перон. Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. Поспішати Іванові, чесно кажучи, було нікуди. Через вікно він озирав вокзал, переповнений людьми, які снували туди-сюди, як у велетенському мурашнику.

— Ого, скільки народу! — присвиснувши, почухав Іван Сила потилицю і попрямував до виходу. Дядько з обвислими вусами, у зеленій крисані, з яким їхали від самого і ючатку, чекав його на виході.

— То що, земляче, будеш чинити? — він справно скрутив саморобну цигарку.

— Та хіба я знаю, вуйку? — пошкрябав Іван свою величезну долоню. А була вона в нього немала, бо й сам парубійко мав під два метри зросту. — Піду кудись на роботу найматися.

— І треба тобі було зачинатися з тим дурнем, — дядько окутався густим димом.

— А чого він першим ліз! — здвигнув плечима Сила. — Та я його не сильно того… Так, струснув легко.

— Еге, струснув! — вуйко Микульця засміявся, показавши рідкі зуби. — Ледве привели до тями. Та ж він тобі не просто сусіда, а начальників синок. Думати треба! — постукав він себе кривим пальцем по чолі.

— Що тепер поробиш, — зітхнув на повні груди легінь. — Тато казали: йди, синку, у світ. Маємо вас багато, а ти їси за чотирьох.

— Такого, як ти, справді легше забити, як прогодувати, — глузував вуйко, перепаковуючи клунки.

"Поліція!", — раптом пролунав крик, і залізничний натовп миттю стих, а далі почав розсипатися. "Ходімо", — кивнув старий, і земляки, із обвітреними, ніби витесаними з каменю, обличчями, стали пробиратися крізь вокзал. Одяг, мова та звички видавали в них мешканців гір. Або верховинців, як тут звикли казати.

Далеко вони не відійшли, бо й не було куди. На боковій вуличці у затінку дерев сіли на перекуску та роздуми. Та не встигли витягнути свій нехитрий селянський харч, як новий ґвалт привернув їхню увагу.

Назустріч їм біг обірванець, за яким гналося троє дядьків. "Злодій! Тримай злодія!" — кричали задні

Answer 2

Іван Сила, герой "Неймовірних пригод Івана Сили, найдужчої людини світу", відносився до спорту як до праці з декількох причин.

По-перше, Іван Сила був дуже принциповою та наполегливою особистістю. Він завжди ставив перед собою високі цілі і зробив все можливе, щоб їх досягти. Для Івана Сили спорт був засобом досягнення цих цілей. Він розумів, що, як і у будь-якій праці, для досягнення успіху в спорті потрібно вкладати великий труд, наполегливість і самовідданість. Він віддавав це все у свої тренування і змагання, як це робиться на робочому місці.

По-друге, Іван Сила розумів важливість спорту для свого фізичного та психологічного здоров'я. Він відчував себе живим та енергійним, коли тренувався та займався спортом. Спорт допомагав йому підтримувати свою фізичну форму, зміцнювати м'язи і підвищувати витривалість. Він також відчував, що спорт допомагає йому зосередитися, зняти стрес і покращити своє загальне самопочуття. Тому він підходив до спорту з такою ж серйозністю, як до будь-якої іншої роботи, яка сприяє його благополуччю.

Іван Сила був великим прикладом визначеності і працьовитості. Він розумів, що успіх у спорті не можна досягти без наполегливості та самовідданості. Тому він ставився до спорту як до праці і з цілеспрямованістю працював, щоб досягти своїх спортивних цілей.