Question

Скласти твір за початком і кінцівкою. Хлопчики йшли лісовою стежкою. Вечоріло. Гарно в лісі:тиша, запахи трав, квітів! Хлопчики щиро подякувати лісниковіза гостинність.

Answer 1

Пригода.

... Сонце швидко сідало за лісом, і хлопці незчулися, як воно зовсім зникло за обрієм. Вмить у лісі стало тихо-тихо, не чути птахів, лише сухі соснові голки шерхотіли під ногами. Поступово вони почали змерзати, адже їх охоплював вологий морок темного лісу. Тепер вони остаточно зрозуміли, що заблукали в присмерку. Стало сумно і лячно: адже хлопці добре знали, що тут водяться хижі звірі, от-от вони вчують людей за запахом і тоді...

Було їм відомо, що десь недалеко є тут і хатинка лісника. Але як знайти її у такій темряві? Вони зупинилися і стали прислуховуватися: може, собака лісниковий загавкає, а може й світло з його віконця через віти проб"ється... Аж ось почулося дзюркотіння - це ручай давав про себе знати десь зовсім близько. Хлопці пішли на звук і невдовзі опинилися на його березі. А лісникова хатка - вони знали - тут зовсім вже поруч. Ось і світло від лампи заблимало, і собака, їх почувши, озвався. А ось і сам лісник на ганок вийшов...

Запросив він хлопців до своєї хати, нагодував вечерею, поклав спати. А ранком випровадив, дорогу показав...

Answer 2

Хлопчики йшли лісовою стежкою, ковзаючи своїми невеликими взуттями по м'якій підстилці з опалого листя. Вечір уже почав огортати природу своєю теплою пеленою, розсіюючи золотаве світло серед дерев. Невеликий вітерець лоскотав їхні обличчя, а лісова пташиний концерт ніби тихенько шепотів приємні слова.

Гарно в лісі - тут кожен крок виявляв нові красоти. З кожним подихом запахло травами, квітами та незабутніми ароматами дерев. Пташиний спів і журчання потоків створювали гармонійну симфонію природи, в яку хлопчики уважно вслухалися, немов поглиблюючись у чарівний світ лісу.

По схилистій доріжці хлопчики підійшли до чарівної галявини, де вже розгоралася золотава пора сутінок. Вони почули тихий шум дзюрчання струмочка, який додає чарівності цьому місцю. Серед галявини стояла старовинна лавка, на якій справжніми друзями лісу, лісниками, було розставлено мішечки з ласощами для відвідувачів.

Сердечність лісників не залишила байдужими хлопчиків. Вони вирішили виразити свою подяку за гостинність і теплу зустріч. З радістю вони підійшли до лавки та складно запакували в мішечки невеликі подарунки, які приготували вдома. Сердечні слова подяки зігріли душі лісників, а їхні посмішки були свідченням того, що маленька доброта може створити найтепліші моменти в житті.

Закінчився цей чарівний вечір, але спогади про нього лишалися назавжди у серцях хлопчиків. Ліс був для них не лише природним джерелом краси і спокою, але й місцем, де вони відчули силу доброти і взаєморозуміння. А лісники - це були не просто сторожі природи, але й друзі, які відкрили перед ними неймовірний світ відданості до природи та один одного.