Question

Твір на тему Розмова з водою

Answer 1

РОЗМОВА ДНІПРА З ДУНАЄМ

Питається Дніпр тихого Дунаю: 
«Тихий Дунаю,
Що я своїх козаків на тобі не видаю? 
Чи твоє дунайськеє гирло моїх козаків пожерло, 
Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?» 
Промовить тихий Дунай до Дніпра-Славути: 
«Дніпр-батьку, Славуто! 
Сам собі думаю да гадаю, 
Що твоїх козаків у собі не видаю: 
Уже чверть года три місяця вибиває, 
Як твоїх козаків у мене немає,
Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло, 
Ні моя дунайська вода твоїх козаків не забрала, 
Їх турки не постреляли, не порубали, 
До города-царя в полон не забрали… 
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи, 
Що твоїх козаків у себе не виділи. 
Твої козаки на черкеській горі пробувають, 
Холодної води в барила набирають, 
Шляхи і дороги замічали, 
Городи бусурменські плюндрували, 
Огнем-мечем воювали, 
Сребра-злата по достатках набирали, 
До річки Хортиці прибували, 
Велику переправу собі мали, 
До стародавньої Січі поспішали, 
У стародавній Січі очертою сідали, 
Сребро і злато турецьке на три часті паювали, 
Мед і оковиту горілку подливали, 
За весь мир господа прохали… 
Которії козаки чистим полем гуляли, 
Річки низовії, помощниці дніпровії, добре знали!»