Question

Скласити твір про Осінь використовуючи оионимі синоніми і антоніми​

Answer 1

Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.

Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.

Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки,  журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.

А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.

Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".

Answer 2

Осінь, пора, коли природа обтяжена ожинами вигорілих фарб, яскравих і в'ялих. Серпанки холодної, прохолодної осінньої аури заповнюють повітря, нагадуючи про приход вже наступаючої зими. Листопадний танець починається, коли вітер, злісний і гострий, плете свої вірші з опалого листя. Колишня зелень перетворюється на безжиттєвість, створюючи пейзаж золотавих, червоних та жовтих відтінків.

Осінь – симфонія протилежностей. Яскраві кольори зустрічають темну сіру плівку хмар, які кривавим залозистим сонцем розпилюються. День короткими, зігнутими краплями опускається в обійми ночі, яка широко відкриває свої незримі широкі руки. Холод нагадує про втрату тепла, про відступаючу спеку літа.

Осінь – час роздумів і самотності. Звуки природи стають приглушеними, як буденні вогні міста. Життя поволі сповільнюється, як в'язка смола, що пливе у межах дерев. Черепахова повільність пронизує все навколо. Замислення летить у простір, в туманну безкрайність.

Але осінь не просто час роздумів, це час збагачення. Дерева знімають свої пишні одежини, щоб підготуватися до нових початків. Земля наповнюється падаючими листями, які розкладаються на ґрунті, створюючи поживність для нового життя. Кроки людей шурхочуть по ходниках, звучать як легкі стогони, коли кожен крок ступає на мертве