Question

Твір на тему так робити не слід

Answer 1

Ответ:

Добро та зло – одвічна тема роздумів та суперечок між філософами, релігіями та звичайними людьми. Такі полярні, взаємовиключні категорії. Як і будь які протилежності добро і зло одне без іншого існувати не можуть. Уявіть собі світ, де не можна б було скоїти зло. У ньому б існування добра було б не помітне, а саме поняття беззмістовне. Бо добро це є вільний вибір на користь чогось хорошого. Вибір можливий, коли присутні хоча б два варіанти. А якщо людина чинить добрі справи, просто тому що не має можливості скоїти щось лихе, навряд чи можна розцінювати такий вчинок, як добро. Тут треба усвідомити весь ризик чинити добро та спокусу і солодкуватий присмак злого вчинку, зібрати свою волю, рішуче схилитись на користь доброго. За В. Ф. Гегелем зло необхідне як принцип суб’єктивної індивідуальності, котрий наша моральність має здолати, використавши усі ресурси духовного розвитку. Іноді особистості, що тільки формується необхідно пережити, усвідомити зло певною мірою, для того, щоб відчути внутрішні межі моральності, та надалі твердо діяти за законами добра. Це працює як щеплення для душі, зазначають фахівці в області педагогіки. Великий захисник гуманності та видатний педагог Януш Корчак писав: "Мій принцип – нехай дитя грішить. Бо ж у конфліктах із совістю і виробляється моральна стійкість". Але в набутті такого досвіду є і ризик, що людина схилиться на сторону зла. Вибір юної особистості значною мірою залежить від оточуючих її дорослих. Зло неминучий чинник у нашому житті. Дитина не може оминути його і не повинна, оскільки, як говорилося вище, саме реально пережитий сором і не награний страх допомагають сформувати глибоку щиру моральну стійкість, силу волі, щоб сторонитися злого. Саме такі внутрішні якості, на відміну від зовнішньої, поверхнево слухняності, допоможуть людині в одвічній і нескінченній боротьбі зі злом. Ця тема, потрапляючи у поле зору філософів не рідко набувала занадто широких узагальнень. Наприклад, за Гегелем коліщата історірухають користолюбство, жага влади, та інші низькі якості. У межах цієї діалектичної традиції категорії добра і зла є цілковито взаємоопосередковані та взаємопроникні, так що одне переходить в інше. Девізом цього філософського розуміння можна обрати слова Мефестофеля з невмирущого "Фауста" Гете: "Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого". А якщо розвинути цю думку, то випливає, що чим більше зла нам доведеться вчинити за для якось, наче б то, високої мети, тим і добро вийде могутніше та значуще. Такі погляди поширювались у соціальних просторах. Вкоренилась думка про те, що зло може виступати інструментом для досягнення блага. Втілюючись у реалії життя, вона породила моральну нерозбірливість у виборі засобів досягнення високих цілей. У межах доброчинної діяльності стало нормою скоєння зла, а від так, знайшли собі виправдання жорстокі вчинки диктаторів і тиранів.

Объяснение:

Answer 2

Ответ:

тобто доходимо до висновку .... Якщо це зло і ти це вчинив то ти маєш запам'ятати , дії несуть свої наслідки і рано чи пізно ти будеш відповідати за свої вчинки..... потрібно вчитись розпізнавати , буває й таке що коли допоміг людині а вона користується цим , то ти не зобов'язаний допомогати їй , але і не маєш переставати робити добро)

Answer 3

"Нездарні кроки: Навчання на Власних Помилках"

У житті, нам часто доводиться зіткнутися з викликами та завданнями, які нам хочеться виконати якнайкраще. Однак іноді, наші спроби можуть виявитися такими, що викликають бажання закрити очі та ховатися від власних помилок. Справжній успіх полягає не лише в досягненнях, а й у вмінні розпізнавати та уникати дорогою помилок.

Пам'ятаю, як одного разу під час шкільної вистави я вирішив спробувати себе у ролі актора. Незважаючи на відсутність досвіду, я ретельно вивчив свою роль. Але, наставши момент виступу, сцена здавалася мені жахливою пасткою. Від сцени доходило тільки пусте мовчання, а мої слова здавалися забутими. Ця ситуація стала справжньою лекцією для мене.

Цей епізод навчив мене, що робити все правильно з першого разу — це, можливо, чудово, але далеко не завжди реально. Наші помилки не є лише показником недоліків, вони є невід'ємною частиною процесу навчання та росту. Важливо не втрачати віру у себе через невдачі.

Замість того, щоб побоюватися помилок, ми повинні вчитися з них. Вони допомагають нам розібратися, де ми помилилися, і як можна покращити свої дії в майбутньому. Кожна помилка — це можливість зробити крок назад, переглянути ситуацію з нової точки зору та знайти більш ефективний шлях до досягнення цілей.

Отже, навіть якщо наший перший крок завершився невдачею, це ще не означає, що нам варто припиняти спроби. Навпаки, це може бути початком нашого найціннішого навчання. Нехай наші помилки не визначають нас, а надихають нас рости та розвиватися.

Отже, можна зробити висновок, що "так робити не слід" — це не просто заклик до уникнення помилок, а нагадування, що навчання та ріст відбуваються завдяки нашим досвідам, в тому числі і через невдачі.