Question

Напишіть твір.Рідна мова не степ, не хата, а народу мого душа.​

Answer 1

Ответ:

Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.

Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.

Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.

Answer 2

Рідна мова не степ, не хата, а народу мого душа.

Серед заповітних полів та зелених лісів, понад хвилями мальовничих річок і високих гір, горить яскравий вогонь моєї душі - рідна мова. Вона не лише звук, а й відбиток тисячоліть історії, культури та багатства нашого народу. Це скарбниця мудрості, тепло домашнього вогнища та зв'язок поколінь, що переплітаються у ній.

Рідна мова - це мелодія, яка осяває мої думки, надає крила моїм фантазіям. Вона має силу об'єднувати нас, незважаючи на всі різниці та відмінності. В кожному слові, кожному вислові відчувається пульсуюче життя нашого народу, його душа.

Через рідну мову ми сприймаємо світ, виражаємо почуття та думки. Вона допомагає нам відчувати глибоке зв'язок з нашою історією, відчувати те, що належить до нас і завжди буде частиною нашого буття.

Рідна мова несе в собі натхнення від наших предків, вона розповідає про їхні подвиги, радощі та переживання. В кожному слові, в кожному виразі ми відчуваємо той відлуння минулого, яке вплетене у наше сьогодення.

Але рідна мова - це не тільки спогади про минуле, а й паспорт в майбутнє. Вона відкриває перед нами можливості для спілкування, навчання, творчості та спільної побудови кращого світу. Вона допомагає нам зберігати свою ідентичність у сучасному глобальному світі.

Тому нехай наша рідна мова завжди звучить яскраво і вільно, нехай вона буде невичерпним джерелом натхнення та спілкування. Нехай в кожному серці горить вогонь любові до неї, як вогонь душі, який ніколи не згасне.