Question

УВАГА!!! дуже потрібно висновок до твору з риторики... У Японії учень, перед тим як отримати дозвіл на навчання в мо­настирі, має особисто зустрітися з учителем. За традицією учитель повинен приготувати чай.Якось обдарований та гідний уваги учень прийшов до вчителя для такої співбесіди. Коли вони сіли за стіл, юнак з натхненням по­чав розповідати про свої таланти й знання.Майстер запропонував йому випити чаю. Учень погодився й… без будь-якої паузи продовжив розповідь.Раптом учень злякано підскочив, тому що чай розлився на підлогу та йому на ноги. «Учи­телю, чашка така наповнена, що чай ллється через край!» — закричав він.Учитель тим часом продовжував лити чай, і гаряча рідина розтікалася по столу й підлозі. «Ти робиш так само, — відповів учитель. — Будь ласка, іди й повертайся тоді, коли відчуєш більшу потребу в моєму навчанні»​

Answer 1

Ответ:

Резюмуючи повчальний уривок, варто зазначити, що потрібно мати повагу до інших і знати міру не тільки, наливаючи чай у чашку, а говорячи з кимось. Треба бути менш егоїстичним і приділяти увагу співбесіднику. Це справді важливо.

Answer 2

У даному творі з риторики, який описує зустріч учня з учителем в Японії, автор намагається донести важливий життєвий висновок. Ця історія проявляє глибокий сенс та філософію, яка може бути корисною для кожного з нас.

Учитель, навчаючи свого учня, використовує символічний жест - наливання чаю. Він починає наливати чай і не зупиняється навіть тоді, коли чашка вже переповнена і чай ллється через край. Цей жест вказує на важливу істину життя: ми не можемо навчатися та розвиватися, коли наша увага розподіляється на все навколо, коли ми не можемо зосередитися на головному. Учитель вказує, що, якщо учень не може зосередити свою увагу на навчанні, як чай витікає через край, то він ще не готовий до отримання дозволу на навчання в монастирі.

Ця історія нагадує нам, наскільки важливо бути присутнім та концентруватися на тому, що ми робимо. Це також підкреслює значення самопізнання та внутрішньої потреби в навчанні та розвитку. Ми повинні бути готовіми і відданими цьому процесу, якщо хочемо досягти справжнього успіху та зростання.

Отже, висновок цієї історії може бути таким: нехай ця притча нагадає нам про важливість зосередженості та внутрішньої готовності до навчання та розвитку, і нехай вона послужить натхненням для того, щоб ми завжди прагнули заповнювати свою "чашку" навчання не витікаючим чаєм, а мудрістю та розумінням.