Question

366 Перебудуйте, де це можливо, сполучникові конструкції на безспо- лучникові. Визначте смислові та синтаксичні зв'язки між предикативнимичастинами утворених речень. Поясніть, чому деякі речення не піддають-ся такій трансформації.1. Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Ко-цюбинський). 2. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душіматері, ай пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Гри-горій Тютюнник). 3. Чи то вітер верхів'ями смерек гуляє, чивовк самотній виє жалібним голосом (Є. Гуцало). 4. Вже деньздається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка (В. Симо-ненко). 5. Допоки сонце світить на землі, нехай роса нам душунапуває (Г. Світлична). 6. Солов'ї засміялися десь, і душа мояарфою стала (Олександр Олесь). 7. То він спитав, чи хтось ін-ший обізвався в хаті (Є. Гуцало). 8. Лелека тихенько приставдо зграї, але там його упізнали і осудили на вічну самотність(В. Земляк). 9. Навіть не оглядаючись, я знаю, що це іде хтосьіз небагатих людей (М. Стельмах).​

Answer 1

Ответ:

Народ сам скує собі долю — тільки б не заважали.

Не тільки тужна пісня лилась із змученої душі матері — пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі.

Вже день здається сивим і безсилим, домліває в зарослях ріка.

Солов’ї засміялися десь — душа моя арфою стала.

Лелека тихенько пристав до зграї — там його упізнали і осудили на вічну самотність.

Навіть не оглядаючись, я знаю: це йде хтось з небагатих людей.

Answer 2

Перебудова сполучникових конструкцій на безсполучникові є одним із способів зміни синтаксичної структури речень. Основна мета такої перебудови - збереження змісту речення, але без використання сполучників. Давайте розглянемо кожне речення і перебудуємо його:

1. Сам народ скує собі долю, лише нехай не заважають.
2. Лилася не тільки тужна пісня із змученої душі матері, ай гарячі сліди сльоз пропікали на її обличчі.
3. Вітер, можливо, гуляє верхів'ями смерек, а вовк виє жалібним голосом самотній.
4. Сивий і безсильний день уже додається, і ріка домліває в зарослях.
5. Поки сонце світить на землі, роса нехай напуває нашу душу.
6. Десь солов'ї засміялися, і душа моя стала арфою.
7. Той спитав, чи хтось інший обізвався в хаті.
8. Лелека тихенько пристав до зграї, але там впізнали його і осудили на вічну самотність.
9. Навіть не оглядаючись, я знаю, що це йде хтось із небагатьох людей.

Зауважте, що у деяких реченнях перебудова була можлива, оскільки вони мають явні зв'язки між частинами речення, які можуть бути виражені безсполучниково. У інших реченнях, таких як 2, 6 та 8, перебудова складна або неможлива через складні смислові відношення між частинами. Наприклад, у реченні 2, "ай гарячі сліди сльоз пропікали на її обличчі" важко виразити безсполучниково, оскільки "ай" відтворює смисловий акцент на протилежність між піснею і сльозами. У реченні 6, "і душа моя стала арфою," "і" підсилює зв'язок між дієсловом "стала" та іменником "арфою," що важко відобразити безсполучниково.

Таким чином, можливість перебудови сполучникових конструкцій на безсполучникові залежить від смислових та граматичних особливостей кожного конкретного речення.