Question

Допоможіть! Даю 35 білів!напишіть твір розповідного характеру про виканання вами улюбленої справи у художньому стилі. уживайте діприслівникові звороти. якщо можна на тему читання книги Дякую!​

Answer 1

Зайняття улюбленими справами є невід'ємною частиною повноцінного людського життя. Звичайно, я також маю палке захоплення, надихаючись і наповнюючись ним. Я готова розказати про своє найяскравіше хобі - читання художніх книг.

Я неабияк ціную акуратність і порядок при виконанні обраного діла, тож завжди ретельно готуюсь до читання, звільняючи місце на власному столі. Мені надзвичайно подобається затишна атмосфера, тож прикрашаю свій простір ароматом запашного чаю, залишаючи його на гарному блюдечці поряд. Нарешті я відкриваю сторінку цікавої, неперевершеної книжки, намилувавшись привабливою обкладинкою, і розчиняюся в неймовірних описах навколишнього і внутрішнього світу головного героя, занурююсь у надзвичайну історію та лечу на крилах мрій під небосхилом неповторної творчості талановитого письменника, плекаючи волю сильного слова та обдарованість автора. Я посилюю смак вражень, отримуючи їх зі сторінки за сторінкою, гарячим завареним чаєм і насолоджуюсь подорожжю над високими горами та заплутаними хащами сюжету, насичуючись потужними емоціями та повільно, непримушено заспокоюючи запалене серце. Останній абзац - і розділ прочитаний. А я - щаслива та задоволена, маючи готовність підкорювати свої найхоробріші мрії та поширювати світло й добро на сторінках власного життя. Тремтячими пальцями я турботливо закриваю книгу, немов зачиняючи вхід у портал до фантастичних реалій, і повертаю на близьку полицю, щоб наступного дня знову відчути те піднесення, котре зараз намагалась передати.

Таким захопливим чином спливає зайняття моєю улюбленою справою, нагадуючи справжню медитацію, що наділяє душу безмежною свободою. А завдяки чому ви розправляєте свої крила?

Answer 2

Білі крила нічного часу сповільнювали свій тік у безмежжі місячної сумеречності. За вікном зелений барвінок ласкаво обіймав старий дерев'яний будинок, який стояв на околиці села. Повітря пронизувало запахом свіжої трави та співом нічних природних співвітчизників.

І ось, у цій спокійній обстановці, я сідаю до крісла, що стояло біля великого вікна, і беру до рук свою улюблену книгу. Насолоджуючись першим ковзанням пальців по гладкому паперу, я випускаю душу у світ словесного мистецтва.

Читаючи, поглиблююсь у світ героїв, мов у часову дірку, яка відкривається переді мною. Заворожено слухаю пригоди, ніби беручи участь у кожному пригоді особисто. В кожному реченні, у кожному слові, який обирають автори, відчуваю магію мови.

Сторінка за сторінкою, діприслівниками плавно пливу у глибину сюжету. Розгортаються картини, в які вбираються мої уявлення, мов відбитки митця на полотні. Читаючи, я стаю співавтором цієї історії, допомагаючи їй оживати.

З кожним рядком відкривається новий світ, нові почуття та думки. Діприслівниками, які майстерно вплетені в текст, автор провадить мене далі, на нескінченні простори уяви. Зникає час, і книга стає для мене порталом у різні епохи, культури та пригоди.

Таке читання - це не просто розвага, а справжнє життя у світі літератури. Кожен раз, коли відкриваю книгу, я виконую свою улюблену справу - допомагаю історіям виходити зі сторінок та ставати частиною мого власного життя. Це митцівська подорож, на яку я завжди з радістю вирушаю.