Question

Усний твір розповідного характеру

Answer 1

Ответ:

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно спостерігати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.

Объяснение:

Answer 2

Заголовок: "Незабутній літній відпочинок у горах"

Це було літо, яке я ніколи не забуду. Все почалося з того, що ми вирішили вибратися на природу, в гори, де можна відчути аромат свіжого повітря і насолодитися живописними краєвидами. Наша дорога прокладалася високогірними місцевостями, і я вже з нетерпінням очікував цієї подорожі.

Ми вирушили рано вранці, коли сонце тільки-но почало підніматися над горизонтом. Машина плавно котилася по серпантинам, а ми дивилися крізь вікна на красиву природу, яка оточувала нас з усіх боків. Зелені ліси, гірські струмки і пахощі від цвітіння трав заповнили наші сенсори.

Після кількох годин подорожі ми дісталися до нашого місця призначення - гірського курорту, розташованого серед величезних високогірних вершин. Ми зняли номер в готелі, де нас вітала тепла та гостинна атмосфера. Інтер'єр був оформлений в стилі гірського шале, і камін в загальному залі створював затишок і комфорт.

Першим, що ми вирішили зробити, було вирушити на пішу прогулянку. Ми обрали одну з гірських стежок, яка ведла до водоспаду. Шлях був досить крутим і непростим, але видовищні краєвиди заслоняли всі труднощі. Кожен крок був вартий того, щоб побачити потужний водоспад, який височів перед нами. Вода бризкала у всі сторони, і ми вирішили зробити фотографії, щоб залишити ці миті в пам'яті.

Наступного дня ми вирушили на велосипедах, щоб дослідити околиці. Це була пригода, адже ми проїхали через ліси, перетнули річку і виїхали на стежки, які вивели нас на вершину однієї з гір. Відтам відкрився дивовижний панорамний вид на гори і долини, і ми відчули, що всі наші зусилля були варті цього моменту.

Вечорами ми смакували справжню гірську кухню в ресторані готелю, де подавали сир з місцевого сільського господарства, смачні гриби і м'ясо на грилі. Атмосфера в ресторані була завжди теплою і дружньою, і ми знайомилися з іншими гостями, які поділяли наше захоплення цими горами.

Ця подорож стала для мене незабутньою. Ми насолоджувалися природою, активним відпочинком і приємною компанією. Гори дарували нам спокій і релакс, якого так не вистачає у місті. Цей літній відпочинок показав мені, наскільки важливо відчувати зв'язок з природою і відкривати для себе нові місця і враження. І, хоча ця подорож завершилася, спогади про неї назавжди залишилися в моєму серці.