Question

усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприсліаникових зворотів(за складним планом)(мені подобається малювати)​

Answer 1

В

Мені дуже подобається малювати. Кожен раз, коли беру до рук пензлик та папір, я відчуваю неймовірну радість. Я не можу зупинитись, тому що знаю, що це дасть мені багато задоволення.

Спочатку я вибираю колір фарби, яка відображає моє настрій. Потім, я замальовую першу лінію на папері, малюючи просту форму або контур. Кожен раз, коли я додаю нові деталі, я відчуваю, як мій світ уяви розкривається переді мною.

Малювання - це мій спосіб виразити свої почуття та думки. Коли я розфарбовую свій малюнок, я відчуваю, як уявний світ оживає і виходить з паперу. Це завжди так захоплююче!

Я люблю малювати різноманітні образи - квіти, пейзажі, портрети. Кожен раз, коли я завершую малюнок, я відчуваю себе дуже задоволеним. Це єдиний спосіб, яким я можу втілити свої ідеї в життя.

Малювання - це дія, яка викликає у мене неймовірну радість. Якщо я починаю малювати, то ніколи не знаю, де зупинюся. Але я завжди відчуваю, що це те, що я повинен робити. І я впевнений, що я зможу розвиватися і стати кращим в мистецтві, якщо продовжу мати таку ж велику любов до малювання.

Answer 2

Пізнавальна подорож крізь кольоровий світ моїх малюнків

Сонячний промінь сповив усе навкруги, коли я стояла перед чистим аркушем паперу. З хвилюючим здивуванням розгортала палітру, рясну палітру зі всіма відтінками райдужної палітри. Відтінки плавно перетікали один у одного, створюючи неповторні магічні комбінації, які витягували усмішку на моєму обличчі.

Дієприслівниками відкривала нові двері у світі творчості. Звуково витанцьовували мої пензлі по білому полотні, ніби пристрасті, миті барви говорили свою мову. Щедрі краплі фарби сідали на папір, в'ючись у мереживо прекрасних малюнків.

Похмурий сірий туман мігри весни заблукали під світлом пензлів. Дієприслівники розповідали про те, як рухаючись уздовж контурів квітів, що розквітають, можна передати їх величність та дивовижну красу. Мої руки стали танцювати на полотні, втілюючи квітковий дихання у неповторних лініях та плямах фарби.

Легкий перо плавно розносило воду по білому аркуші, а я майстерно керувала цим потоком. Дієприслівниками обрамляла мою допитливу уяву, коли відтінки води зливалися один з одним, мінливість кожної хвилі створювала чудесні абстрактні малюнки, немов розказуючи про дивовижні відкриття.

З дотепним рухом моїх пензлів на папері, створювалися прек