Вопрос задан 26.06.2023 в 07:47. Предмет Українська мова. Спрашивает Гроссман Алина.

СРОЧНО написати твір-мініатюру "Зима- чарівниця". Використати слова з апострофом​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Исмаил Ерасыл.

Ответ:

Пам'ятаю теплі новорічні дні. Під ногами булькало в'язке болото. На людей, що з'юрмилися біля ялинки, сіявся набридливий дощ. І ось до нас зненацька увірвалися колючі снігові завії. Усе навколо притрусило, припорошило білим крижаним покривалом. Ще кілька днів тому дерева сиротливо простирали до сірого низького неба свої голі кострубаті руки. А сьогодні вони загорнуті в іскристі, сяйливі, сліпучі білі шати. В повітрі в'юняться грайливі, бешкетливі зграї снігових пір'їнок. Усе довкола випромінює казкове, дивовижне, чарівне сяйво.  

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Зима - чарівниця! Коли вона приходить, природа замовкає, апострофом відзначаючи свою приголомшливу красу. Сніг, білий і пушистий, вкриває землю, неначе припорошуючи її феєричними кристалами. Дерева вдягаються у сяючі костюми, переливаючи всі відтінки срібла та блакиті.

Апостроф на деревах утворює яскраві образи, нагадуючи вишукані вишивки. Кришталеві краплини льоду прикрашають гілки, створюючи маленькі скульптури, які переливаються всіма відтінками веселки.

У зимовому ранку повітря прозоре, наче діафановий косметичний пудрею, апострофом роблячи видимими крихітні сніжинки, які танцюють в повітрі. Світло сонця відбивається від сніжного покриву, створюючи сяючу ілюзію безмежної краси.

Зима - чарівниця, яка збирає дітей і дорослих разом, щоб вони могли насолоджуватися її дивовижними чарами. Апострофом відзначаючи велич і витонченість цього пори року, зима залишає в наших серцях спогади про найкращі миті в нашому житті.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Зима - чарівниця, що завжди приходить з апострофом, неначе художниця, яка розфарбовує світ сніговими шедеврами. Кожен сніжинка, наче маленька крихта її магії, летить з неба і тихо, наче лапами кошеняти, ковзається на землю.

За апострофом кожної зимової ночі, здається, засинають усі дерева, і їхні гілочки стають вкритими срібними оберегами. Під час ранкового світанку, сонце встає низько на небі, наче за апострофом вітає цю чарівницю, і всі кришталеві сніжинки сяють, наче дорогоцінні камені.

Зимові дні - це час, коли діти влаштовують сніжні бої та гори, а дорослі та діти разом ліплять снігових чоловіків, оформляючи їх з апострофами на шарфах та шапках. Це пора, коли усі важливі слова починаються з апострофа: тепло, затишно, родина, кохання.

А коли вечір настає, зима робить все ще більш чарівним. За апострофом вона приносить зірки, які свічать на небі, наче дорожні вказівники до казки. За апострофом вона сповиває світ в тишу, і ти можеш почути, як кожен сніжинка шепоче: "Це наша чарівниця зима, і вона тут, щоб нас зачарувати."

Зима - чарівниця з апострофом, і кожен, хто дивиться на цю казку, не може не закохатися в її величну красу та спокій. І вона завжди повертається, нагадуючи нам, що чарівниця може бути вдячною за апострофом в кожному моменті життя.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос