Question

Міні твір випадок із життя з однорідними членами речення​

Answer 1

Ответ:

Одного разу ми з татом поїхали на Закарпаття і пішли у ліс по гриби. Батько розповідав цікаві історії, навчав, як правильно шукати різноманітні плоди. Але через дві години ми трохи втомились і вирішили відпочити. Батько приліг, потім заснув, а я вирішив трохи прогулятись самостійно.

        Через десять хвилин своєї самостійної прогулянки я усвідомив, що заблукав. Мені стало нестерпно страшно і я почав голосно кликати тата на допомогу. Виявилось, що я відійшов не дуже далеко і батько почув мій крик, який його розбудив.

         Це був дуже повчальний для мене випадок. Адже тепер я знаю, що краще самостійно не відходити далеко. А навіть якщо відійшов і зрозумів, що заблукав, краще стояти на місці й чекати на допомогу.

Объяснение:

Answer 2

Одного разу, під час літньої подорожі до гір, ми вирішили піднятися на гору та відвідати водоспад. Сонце гаряче сяяло на небі, а вітер ласкаво повіяв. Всі були повні ентузіазму та очікувань.

Підняття на гору було важким завданням, але ми не скасовували наш план. Друзі вже були піднялися значну висоту, і я вирішив дати їм дорогу. Спостерігаючи, як вони швидко сходять вгору, я побачив найкращий спосіб долучитися до них.

Після п'яти хвилинним перегонів, я нарешті долати всі висоти і досягнути водоспаду. Відчуття були неймовірними. Вода обризкувала нас прохолодними краплями, і це було освіжаюче після важкого підйому.

Цей випадок із життя навчив мене, що навіть у важких ситуаціях, коли ви з однорідними членами речення, дружба та підтримка можуть допомогти досягнути найвищих вершин і отримати найкращі враження від життя.