Question

Вільне есе на тему, чи потрібно бути завжди безкомпромісним? помогите очень нужно​

Answer 1

Ответ:

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є  Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.

Объяснение:

Answer 2

Насамперед, важливо визначити, що таке безкомпромісність. Це властивість, яка полягає в готовності відстоювати свої переконання, принципи та цінності навіть у найскладніших ситуаціях. Проте, чи потрібно бути завжди безкомпромісним?

З одного боку, безкомпромісність може виглядати як якісь святість, здатна захищати віру в самого себе та власні ідеали. Однак у світі, де існує велика різноманітність переконань і точок зору, безкомпромісність може призвести до конфліктів, взаємонепорозуміння та відчуття відокремленості.

З іншого боку, компроміс – це здатність знаходити спільне рішення, де обидві сторони готові пожертвувати частиною своїх переконань для досягнення гармонії. У деяких випадках це може бути ключем до мирного вирішення конфліктів та сприяти співпраці.

Також важливо зазначити, що життя не є абсолютно чорним чи білим, і є ситуації, коли безкомпромісність може бути виправданою. Наприклад, коли йдеться про захист основних прав людини чи принципів справедливості.

Отже, вирішення питання, чи потрібно бути завжди безкомпромісним, залежить від конкретної ситуації, в якій знаходиться особа. Важливо мати баланс між безкомпромісністю та готовністю до компромісів, враховуючи контекст, цінності та цілі, які стоять перед вами. Світ змінюється, і уміння пристосовуватися та знаходити спільне мовлення може виявитися важливим для досягнення гармонії та позитивних результатів у взаємодії з оточуючими.