Question

Розкрийте дужки, записуючи сполучники окремо або разом. 1. Я знаю, ти нікому спуску не даєш: (а) ні державі, (а) ні дитині . 2. Ти будеш жить від роду і до роду, (до) поки хліб росте, поки буяє цвіт . 3. Тому і тривожно за слово гаряче, (а) би не потрапили в мислі огризки . 4. Та усе ж мені хочеться дуже, (що) б стозвуко звучало й моє слово... 5. Якого (ж) ми будемо племені-роду, (як) що буде наша мова згасать? 6. Є почуття такі прозорі, (що) коли (б) з них відлити зорі, вони б світились, як небесні . 7. Довго співали дівчата, (не) зважаючи (на) те що другого дня треба було рано вставати . 8. Даю тобі цей меч, дарма (що) ти не сильна. 9. Добре, дуже б добре було, якби (то) воно так і сталося, як гадається. 10. Тільки (но) Хома сів з товаришами снідати, як за вікнами вдарила важка гармата .

Answer 1

Відповідь:

1. Я знаю, ти нікому спуску не даєш: ані державі, ані дитині . 2. Ти будеш жить від роду і до роду, допоки хліб росте, поки буяє цвіт . 3. Тому і тривожно за слово гаряче, аби не потрапили в мислі огризки . 4. Та усе ж мені хочеться дуже, щоб стозвуко звучало й моє слово... 5. Якого ж ми будемо племені-роду, якщо буде наша мова згасать? 6. Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, вони б світились, як небесні . 7. Довго співали дівчата, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати . 8. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна. 9. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так і сталося, як гадається. 10. Тільки-но Хома сів з товаришами снідати, як за вікнами вдарила важка гармата .

Пояснення:

Answer 2

1. Я знаю, ти нікому спуску не даєш: ані державі, ані дитині . 2. Ти будеш жить від роду і до роду, допоки хліб росте, поки буяє цвіт . 3. Тому і тривожно за слово гаряче, аби не потрапили в мислі огризки . 4. Та усе ж мені хочеться дуже, щоб стозвуко звучало й моє слово... 5. Якого ж ми будемо племені-роду, якщо буде наша мова згасать? 6. Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, вони б світились, як небесні . 7. Довго співали дівчата, незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати . 8. Даю тобі цей меч, дарма  що ти не сильна. 9. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так і сталося, як гадається. 10. Тільки-но Хома сів з товаришами снідати, як за вікнами вдарила важка гармата .

Answer 3

1. Я знаю, ти нікому спуску не даєш: (а) ні державі, і (а) ні дитині.
2. Ти будеш жить від роду і до роду, (до) поки хліб росте, (і) поки буяє цвіт.
3. Тому і тривожно за слово гаряче, (а) би не потрапили в мислі огризки.
4. Та усе ж мені хочеться дуже, (що) б стозвуко звучало й моє слово...
5. Якого (ж) ми будемо племені-роду, (як) що буде наша мова згасать?
6. Є почуття такі прозорі, (що) коли (б) з них відлити зорі, вони б світились, як небесні.
7. Довго співали дівчата, (не) зважаючи (на) те, що другого дня треба було рано вставати.
8. Даю тобі цей меч, дарма, (що) ти не сильна.
9. Добре, дуже б добре було, якби (то) воно так і сталося, як гадається.
10. Тільки (но) Хома сів з товаришами снідати, як за вікнами вдарила важка гармата.