Question

Написати твір- мініатюру на тему" Людина сама себе творить", використовуючи в реченнях непрохідні та похідні прийменники.

Answer 1

Ответ:

Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.

Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.

Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?

Answer 2

Людина - майстерня найбільша серед усіх творінь природи. У її руках лежить безмежна глина долі, яку вона обережно виробляє на колесі життя. Звідси виходять нитки власного буття, і кожен крок її життя - це як крок скульптора, що обрізає зайве, щоб сформувати ідеальну постать.

Людина завжди в плетінні власних дій і виборів. Вона рухається поперед інстинктів та жаги до самовдосконалення, створюючи унікальну історію самої себе. І навіть в найтемніших годинах життя, вона знаходить в собі силу змалювати нову перспективу.

Людина - як вітраж, в якому кожна дія - це фрагмент віконечка, призначеного для зіставлення зі світлом. Вона сама себе обирає відтінок і структуру, а саме себе - художником свого внутрішнього світу. Її емоції, думки, ідеали - усе це витвори власної душі, незалежності від зовнішнього впливу.

Таким чином, людина - це найвиразніший приклад творчої сутності. Вона створює сама себе, обираючи свої шляхи і напрямки. Її життя - це мистецтво, яке постійно перетворюється і змінюється, і завдяки цьому, воно завжди залишається відкритим для нових можливостей і відкриттів.