Question

Від поданих іменників утворіть і запишіть форму клично відмінка. Поясніть правопис відмінкових закінчень. Друг, товариш, пан, письменник, поет, міністр, учитель, дирек- тор, отець, охоронець, сторож, син, синок, хлопчик, хлопець, пару- бок, чоловік, дядько, спортсмен, командир, лікар, сусідка, водій, д- дусь, онук, онука, вихователь.​

Answer 1

Друже, товаришу, пане, письменнику, поете, міністре, учителю, директоре, отче, охоронцю, стороже, сину, синку, хлопчику, хлопче, парубче, чоловіче, дядьку, спортсмене, командире, лікарю, сусідко, водію, дідусю, онуче, онуко, вихователю.

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення -о, -е (-є), -ю. Тверда група має закінчення -о: дружино, сестро; м'яка група має закінчення -е: земле, Катре (а після голосного та апострофа — закінчення -є: мріє, Маріє); мішана група має закінчення -е: душе.

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е. Тверда група має закінчення -е для більшості безсуфіксних іменників: друже, козаче; -у: якщо іменник містить суфікс на -к-, -ик, -ок,-ко (синку) і якщо це власні імена іноземного походження з основою на г, ґ, к, х (Фрідріху). М'яка група має закінчення: -ю для більшості іменників: Віталію, кобзарю; -е для деяких іменників, що закінчуються на -ець: кравче, хлопче, а для іменників середнього роду на -е кличний відмінок має форму називного. Мішана група має закінчення: -е (для власних назв з основою на шиплячий та загальних з основою на -ж, -р): стороже, тесляре та -у (для деяких іменників мішаної групи з основою на шиплячий, крім -ж, -р): викладачу, читачу.

Іменники третьої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: любове, смерте та -и: мати.

Кличний відмінок однини четвертої відміни має форму називного та знахідного відмінків.

Answer 2

Для утворення форми кличного відмінка із поданих іменників, треба додати до них відповідні відмінкові закінчення. В українській мові форма кличного відмінка майже завжди збігається з називним відмінком. Однак існують кілька випадків, коли до іменника додається окреме закінчення "е" або "у" для звертання. Ось форми кличного відмінка для поданих іменників:

1. Друг - Другу!
2. Товариш - Товаришу!
3. Пан - Пане!
4. Письменник - Письменнику!
5. Поет - Поете!
6. Міністр - Міністре!
7. Учитель - Учителю!
8. Директор - Директоре!
9. Отець - Отче!
10. Охоронець - Охоронцю!
11. Сторож - Сторожу!
12. Син - Сину!
13. Синок - Синку!
14. Хлопчик - Хлопчику!
15. Хлопець - Хлопцю!
16. Парубок - Парубку!
17. Чоловік - Чоловіку!
18. Дядько - Дядьку!
19. Спортсмен - Спортсмене!
20. Командир - Командире!
21. Лікар - Лікарю!
22. Сусідка - Сусідко!
23. Водій - Водію!
24. Дідусь - Дідусю!
25. Онук - Онуку!
26. Онука - Онуко!
27. Вихователь - Вихователю!

Закінчення "у" часто використовується для звертання до чоловіків, а закінчення "е" - до жінок або дітей, проте це не є строгим правилом, і в багатьох випадках вживається форма, що співпадає з називним відмінком.