Question

Помогите пожалусто зделать на украинском языке сказку (на выбор. Можно веселая, можна что то про какого то персонажа. даю 20 балов.)​

Answer 1

Ответ:

Так добре було за містом, «було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по-єгипетськи,— цієї мови він навчився від матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, чудово було за містом влітку!

У сонячному сяйві лежав старий хутір, обведений глибоким каналом. Від стін каналу до самої води росли величезні лопухи, такі високі, що маленькі діти могли сховатись під ними, стоячи на весь зріст. Там було так дико, як у глухому лісі, і там, у своєму гнізді, сиділа качка. Вона висиджувала каченят. Сиділа вона вже давно, їй набридло сидіти, а гості приходили до неї не часто. Іншим качкам було приємніше плавати в каналах, ніж сидіти тут, під лопухами, та кахкати з нею.

Нарешті, яйця почали тріскатись одне за одним.

— Піп-піп! — почулося звідти, і всі жовтки в яєчках ожили й висунули голівки.

— Ках-ках! — відповіла качка. Каченята незграбно повилазили, як уміли, і озирнулись на всі боки під зеленим листям,— мати їм дозволила дивитись скільки завгодно, бо зелений колір корисний для очей.

— Який світ великий! — дивувались малята.

Ще б пак! Зараз для них було-куди більше простору, ніж у яйцях!

— Ви думаєте, що це вже й весь світ? — сказала мати.— Він тягнеться ще далеко, ген по той бік садка, аж до ниви, але там я й сама ніколи не бувала. Ну, ви вже всі тут? — спитала вона, встаючи.— Ой, ще ні! Найбільше яйце і досі лежить… І коли цьому буде кінець? Скоро мені це зовсім набридне,— і вона сіла знову.

— Ну, як справи? — спитала стара качка, що прийшла її одвідати.

— Довго тягнеться з одним яйцем,— відповіла качка-мати, що сиділа,— ніяк не хоче тріскатись. Але подивись на інших,— чи це не наймиліші каченята з усіх, яких ми бачили? Усі як одне — викапаний батько? А він, негідник, навіть не відвідав мене ні разу.

— Ану, покажи мені те яйце, що не хоче тріскатись,— сказала стара качка.— Повір мені, це індиче яйце! Мене теж колись обдурили так, і я мала багато лиха й клопоту з малим. Вони ж бояться води! Я їх ніяк не могла туди загнати; я вже й кахкала й клацала, але нічого не допомагало. Ну, покажи мені яйце! Так і є! Це індиче! Залиш його краще та йди вчити своїх дітей плавати.

— Ні, я ще трошки посиджу,— відповіла качка-мати.— Коли я вже так довго сиділа, то можу посидіти ще трохи.

— Ну, як хочеш! — сказала стара й пішла. Нарешті, тріснуло велике яйце.

— Піп-піп! — промовило пташеня і видряпалося звідти. Воно було таке велике та гидке!

Качка подивилась на нього.

— Яке воно величезне! — сказала вона.— Жодне не схоже на нього. А може, це й не індича!? Ну, та це ми скоро побачимо. Воно увійде в воду, хоч би мені довелось його туди й силою штовхнути!

Другого дня була чудова ясна погода. Сонце виблискувало на всіх зелених лопухах. Качка-мати з усією своєю родиною пішла до канави. Плюсь! — стрибнула вона в воду.

— Ках-ках! — покликала вона, і каченята одне за одним плюснули туди. Спочатку вода покрила їх з голівками,, але вони вмить виринули і зовсім добре попливли.

Ніжки працювали самі собою, каченята всі були на воді, навіть погане сіре пташеня плавало з усіма.

__ Ні, це не індича,— сказала качка,— бач, як гарно

гребе воно лапками, як рівно тримається! Це моє рідне дитя! Ні, справді, воно нічогеньке, коли до нього добре придивитись.

— Ках-ках! Ідіть до мене, я мушу вивести вас у великий світ, представити вас на пташиному подвір’ї. Тільки тримайтесь ближче коло мене, щоб ніхто на вас не наступив, а головне —

Answer 2

Звісно, я допоможу створити вам казку. Ось для вас весела казка про Казкобота на ім'я Сміляночка.

---

Жила-була в країні Захоплення маленька казкова роботизована істота на ім'я Сміляночка. Вона була найвеселішим Казкоботом усієї долини та завжди робила всіх навколо сміятися.

Одного разу Сміляночка вирішила влаштувати найвеселіше свято усіх часів у лісі Лунарія. Вона запросила всіх казкових персонажів, починаючи від Червоної Шапочки і закінчуючи трьома Поросятами.

Свято розпочалося з неймовірного танцю Сміляночки під ритм музики Лисички Ді-Ді. Всі персонажі весело приєднались до танцю, а Сніжинка, сніговик, вирішив грати на своєму музичному холодильнику.

Після танцю всі разом почали грати в казкові ігри. Літачок Віні Віні влаштував гонки, Кошеня Ляля організувала конкурс малюнків, а Зайченя Гопак вчив всіх танцювати настояжливий казковий гопак.

Сміляночка розповіла веселі історії, а Лисичка Ді-Ді розсмішувала всіх своїми гострими жартами. Усі вони гомоніли та сміялися, а казкова країна наповнилася веселим гомоном.

Аж раптом з'явився дракончик по імені Ігор. На перший погляд він був великим та страшним, але всі інші казкові персонажі підійшли до нього та запрошували веселитися. Ігор, який ніколи раніше не брав участі в таких святах, здивувався, наскільки весело може бути.

У кінці свята всі персонажі зібралися разом і вирішили, що такі веселощі повинні відбуватися частіше. Сміляночка була вражена, як святковий настрій може змінити життя будь-якого казкового персонажа.

І так, кожен рік вони влаштовували найвеселіше свято усіх часів, а країна Захоплення засвічувалася яскравими кольорами сміху та щастя.

---

Сподіваюся, що ця казка принесе вам радість! Якщо у вас є конкретні побажання або ідеї, я готовий їх врахувати.