Question

Написати твір-оповідання з обрамленням на основі почутого (на вільну тему)

Answer 1

Ответ:

Мій песик – Славко – дуже веселий та кумедний, я проводжу з ним безліч часу.Одного разу з нами трапилася цікава історі.Це було 8 березня.Мама спекла смачний пиріг з вишнями і поставила його на підвіконник, що він захолов. Через 5 хвилин я почула якісь крики – то були крики мами. Вона побачила , що пирога уже не було. А у моїй кімніті Славко облизував свою мордучку язичком і уже доїдав мамин пиріг.Ось така трапелася з нами дивовижна пригода.

Я думаю,що бути гарним їй сином або дочкою,значить потрібно слухати батьків,але не забувати про свою точку думки.Гарні діти завжди радують своїх батьків і не грублять їм.Також умесна приказка:”Люби ближнього,і не плюй на нижнього”.

Answer 2

Звучити цікаво! Ось для тебе оповідання з обрамленням на вільну тему.

---

*Обрамлення:*

Сонце припікало, неначе розплавлений метал, виводячи кожен предмет навколо віддушеного світла. Такий спекотний день обіцяв бути неспокійним, але для Каті це була можливість втекти від сірої реальності.

*Оповідання:*

Катя сиділа на старому лавку біля річки, милуючись, як вода ледь помітно пливе вниз по течії. Її волосся танцювало під вітром, а її думки блукали між хмарами. Тут, в цьому укритті від сонця, вона знаходила свою свободу.

"Чому світ став таким швидким і безперервним?" - замислювалась вона, глядя на небо, де часом пролітали літаючі літачки, нагадуючи їй про безмежність простору.

Околиці невеличкого містечка, де жила Катя, виглядали особливо влітку. Поля, тягнучись, зникали у хмарах, а дерева сховували від потойбічного світу свої таємниці. Катя любила гуляти сама, слухати пісні природи та розмірковувати над сенсом власного існування.

Віддзеркалюючись в тихій воді річки, Катя згадала дитинство, коли кожен день був пригодою, а час тягнувся, наче жвавий струмок. Вона вирішила повернутися до цих моментів, коли радість була простою і легкою.

Одного разу, коли вона була дівчинкою, вона знайшла старий скриньку у горищі свого дому. Там виявилося безліч забутіх іграшок, казкових книг і листівок. З того часу вона придумала для себе особливий обряд - кожного літа вона розкривала цю скриньку і поглиблювалася в світ своєї минулості.

Закрила очі, Катя відчула аромат літа: солодкий запах квітів і трави, деревини та дитячого щастя. Її думки пливли на гойдалці спогадів, де кожен момент був особливим. І в цей спекотний день, залягаючи на траві, вона знову знайшла свій спосіб віддати себе спокою.

Обрамлення зникало, але навіть у сутінках вона відчувала, що тепер вона готова зустріти невідоме завтра з посмішкою на обличчі, осяяному світлом своїх найкращих спогадів.