Question

Твір мініатюра вечірнє небо​

Answer 1

Ответ:Я люблю дивитися у вечірнє небо.  Особливо на зорі. Скільки їх – тих зірок?! Сила-силенна!

Дивлюся на небо і виникає безліч думок. Одна з них: «А цікаво - зорі мене бачать?» Адже я мабуть для них така сама маленька цяточка, якими я бачу їх?

Небесний простір безмежний. Без меж…

Не знаю, як хто, але я впевнена, що вони мене бачать, і коли я виходжу на них подивитись, вони переказують одна-одній: «Погляньте! Знову прийшла!». І вони радіють. Я це відчуваю. Адже коли на них дивишся вони мерехтять. Я думаю, що це вони вітаються зі мною.

Коли дивишся у вечірній небесний простір, то стає на душі якось спокійніше. І починаєш думати, що не все так погано у цьому метушливому, повному проблем світі. Що потрібно тільки знайти час, щоб перепочити. Знайти час для того щоб подивитись у вечірнє небо, побачити на ньому зорі, місяць. І може нарешті зрозуміти, що таке – вічність? Адже ці зорі, цей місяць, це небо – вони були завжди, вони були мільйони років тому, вони були до тебе і будуть після…

А я - маленька людина у цьому великому всесвіті, яка любить дивитися у вечірнє небо. Особливо на зорі.

Объяснение:

Answer 2

Вечірнє небо здавалося неземно красивим, як будто художник намалював його самими ніжними пензлями. Високі хмари плавали на синьому тлі, утворюючи невеликі білі острівці, які малювали на небі яскраві контрасти. Сонце, вже зійшло за горизонт, залишало за собою сліди рожевого й фіолетового відтінків, які переливалися від одного до іншого, створюючи магічний спектакль.

На тлі цього неймовірно красивого неба, з'являлися перші зірки, які сяяли яскравими промінчиками. Вони виглядали як брильянти на чорному покриві неба, що викликало в серці відчуття неземної краси та величі.

Повітря стало прохолодним, але це не лякало. Навпаки, воно створювало атмосферу таємничості та романтики. Здається, що в цей момент час зупинився, а серце сповнювалося неземною тишею та спокоєм.

Вечірнє небо магнетизувало погляд, викликаючи незрівнянну меланхолію та задумливість. Було відчуття, ніби всесвіт розкривається перед тобою, розповідаючи таємниці вічності та безмежності.

Так, вечірнє небо - це справжнє диво природи, яке нагадує нам про нашу скромність та маленькість у порівнянні зі всесвітом. Воно надихає нас мріяти, творити та вірити в незмірені можливості, які криються у нас та довколишньому світі. Вечірнє небо - це спогад про те, що ми є частиною чогось більшого, що наше життя має сенс та значення у великому плані всесвіту.