Question

Здорові кострубатi дуби грізно стояли у снігових заметах їм було байдуже що бурхав вітер і йшов сніг. Василько і (не)помітив що конi (3,с)вернули з дороги й побігли (в)право. В(раз) сани ударились (таки)в горбик і Василько дав сторчака у сніг. Він підвівся обтрiпуючись від снігу і побіг до саней оглянув їх і ледве не заплакав. Пiдожду може хто(небудь) над...Їде і дасть менi якусь пораду подумав він поглядаючи на дорогу яку раз(у)раз замітав вітер. Але засипаний пухким снігом лiс мовчав.

Answer 1

Здорові кострубатi дуби грізно стояли у снігових заметах, їм було байдуже, що бурхав вітер і йшов сніг. Василько і не помітив, що конi звернули з дороги й побігли вправо. Враз сани ударились-таки в горбик,  і Василько дав сторчака у сніг. Він підвівся, обтрiпуючись від снігу, і побіг до саней, оглянув їх і ледве не заплакав. "Пiдожду, може хто-небудь над"Їде і дасть менi якусь пораду", -  подумав він, поглядаючи на дорогу, яку раз у раз замітав вітер. Але засипаний пухким снігом лiс мовчав.

Answer 2

Ответ:

Здорові кострубатi дуби, грізно стояли у снігових заметах, їм було байдуже, що бурхав вітер і йшов сніг. Василько і не помітив, що конi зpвернули з дороги й побігли вправо. Враз, сани ударились так в горбик і Василько дав сторчака у сніг. Він підвівся, обтрiпуючись від снігу і побіг до саней оглянув їх, і ледве не заплакав. "Пiдожду, може хто-небудь над'їде і дасть менi якусь пораду",- подумав він поглядаючи на дорогу, яку раз-у-раз замітав вітер. Але засипаний пухким снігом, лiс мовчав.

Объяснение:

це мій перший раз, не судіть строго, бо все правильно)

Answer 3

Василько розгублено роздивлявся навколо, сподіваючись побачити когось, хто може йому допомогти. Він поглянув на свої сани, які застрягли в горбику, і був на межі сліз. Василько вирішив зачекати, можливо, хтось проїде повз і надасть йому пораду. Він звернув увагу на дорогу, яку вітер постійно замітав снігом. Але ліс, засипаний пухким снігом, лежав мовчки.

В цей момент Василькові в голову прийшла думка, що можливо когось було б видно, якби він звик очі. Він почав потерти свої руки і поклепати щоки, намагаючись зігрітися. Через деякий час його очі звикли до сніжної білосніжки та він помітив яскраву точку удалині.

Василько почав рухатися у напрямку цієї точки, все ще обережно ступаючи по глибокому снігу. З кожним кроком точка ставала все більш видимою, і нарешті, коли він підійшов ближче, виявилося, що це мисливська хата. Василько почув пульсуючий звук, схожий на биття серця, і зрозумів, що хтось перебуває всередині.

Він стукнув у двері, і через кілька секунд відкрили йому. Там стояв старий мисливець з великим вусами і приголомшливими бородою. Василько розповів про свої проблеми з санями та попросив поради.

Мисливець усміхнувся і сказав: "Молодий хлопче, найкраще, що ти можеш зробити, це використати свій розум. Подивися на свої сани і знайди спосіб, як вирішити цю проблему. Можливо, ти зможеш