Question

Твір-роздум зірки українського спорту

Answer 1

Ответ:

Тактика бою за княжої доби не завжди була однакова і залежала від роду війська та озброєння. Так у X ст. основу війська складали варяги, що були тяжкоозброєною піхотою. Військо готувалося до бою в таборі або місті, потім виходило на ворога. Воїни йшли до бою пішими. На полі бою ставали „немов та стіна”, одягнуті в броню, в шоломах, зі щитами, з витягнутими списами. Йшли у бій лавою з гучним криком, несучи на плечах щити. Головна мета була – знищити ворога.

У княжій Україні–Русі успішно розвивалося не лише сухопутне військо, а й існував достатньо розвинутий флот. Територія Київської Русі порізана густою мережею рік – Дніпро, Десна, Прип’ять, Дністер, Буг і Сян, вони були важливими артеріями і водними шляхами. Перші човни, які використовували русичі, споруджувались з видовбаних колод дерева, вони були різних розмірів. Новий розвиток суднобудування розпочався з приходом на наші землі варягів, які були найкращими мореплавцями Європи. З дуба вони будували великі судна, основу яких творила довга балка, до якої прибивалися вигнуті поперечні ребра – шпангоути. Вздовж корабля влаштовувалися низькі лави для веслярів, що мали весла до 3 м завдовжки. Кермо було в задній частині човна, а посередині стояла щогла, висота якої сягала 20 м. Вітрила шилися з грубого полотна або з дорогої тканини – паволоки. Такий корабель мав добрі ходові якості, був стійким та маневреним. З літописів відомо про кілька типів суден: човен, ладя, судно, що відрізнялися одне від одного розмірами.

Отже, княжої Україна–Русь мала достатньо розвинуту для середньовіччя військову організацію. Військо сприяло внутрішній консолідації держави.

Київська Русь була непоборним щитом від кочовиків, безпечною загорожею, за якою повним ходом розвивалася європейська культура.

Объяснение:

Answer 2

Коли я знаходжусь на вершині своєї кар'єри, серед гучних овацій і моря фанатів, які святкують мої перемоги, мені неодмінно приходить на думку: "Як я опинився тут? Що стало ключем до моєї успішної кар'єри?" І кожного разу я повертаюсь до себе, до своєї внутрішньої сутності - до своєї зірки.

Бути зіркою українського спорту - це не лише мати великий талант і фізичну силу. Це вимагає безлічі роботи, самовідданості, самодисципліни і мотивації. Кожен день треба прокладати собі шлях до успіху, відмовляючись від зручностей і життєвого комфорту. Це підвищений рівень відповідальності, де кожен крок, кожен рух може мати великий вплив на результати та на мої можливості.

Моя зірка українського спорту вирісла з глибини моєї душі, з того прагнення бути найкращим, яке завжди палало в мені. Вона втілює мої мрії, мої цілі, мою незламну волю до перемоги. Кожен тренувальний день, кожна змагальна гонка - це крок до зірки, до втілення моїх спортивних мрій.

Але зірка українського спорту не обмежується лише моїми особистими досягненнями. Вона є символом надії, сили і волі для всієї країни. Кожен мій успіх - це перемога для всіх українців, які підтримують мене, вірять у мене і вболівають за мене. Це велика відповідальність, яка підсилює мою мотивацію йти вперед і не зупинятися.