Question

Перепишіть текст. 2. Вставте пропущені літери, розкрийте дужки. 3. ПІДКРЕСЛИТЬ Усi вставлені орфограми. 4. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть їх 5. Підкресліть усі дієприкметникові зворотн тим членом речення, яким вони виступають Диктант Іванко прокинувся вдосвіта. Він узяв (не)великий окраси... спец...ного матір... хліба й пішов на вигін. Зеленаво/жовта о(т,тт )ава лоскотала бос зашкарублі від сонця та вітру ноги а туман пах бу(с. 3)ковим цвітом настоянiм на теплі та вранішній тиші. Погустіле повітря струшувало на землю важкі краплі й колихалося, неначе блакитнi драглі. Роси обважнілі від густої трави хилилися додолу. У срiбно/голубому небi снували жайворонки й наповнювали повітря кришталевим дзвоном. Біля порослого лата(т тт)ям озера крутилися й танцювали м...т...лики. У т...ндiтних крил...цях розмал...ованих химерними візерунками відбивалось і небо і сонце й оз...ро. Здавалось озеро мерехтіло й неначе було вкрите танцюючими квітами. От би й менi стати метеликом подумав хлопчик Сонце піднялося ще вище вгору вітру майже (не)було. Іванко оз...рнувся довкола й побіг назустріч новому дню.

Answer 1

Ответ:Іванко прокинувся вдосвіта. Він узяв невеликий окраєць спеченого матір'ю хліба й пішов на вигiн. Зеленаво-жовта отава лоскотала босі ноги, зашкарублi від сонця та вітру, а туман пах бузковим цвітом, настоянiм на теплi та вранішній тиші. Погустіле повітря струшувало на землю важкі краплі й колихалося, неначе блакитні драглі.

Обважнілі від густої роси трави хилилися додолу. У срібно-голубому небі снували жайворонки й наповнювали повітря кришталевим дзвоном. Біля озера, порослого лататтям, крутилися й танцювали метелики. У тендітних крильцях, розмальованих химерними візерунками, відбивалось і небо, і сонце, й озеро. Здавалось, озеро мерехтіло й неначе було вкрите танцюючими квітами.

От би й менi стати метеликом», - подумав хлопчик.

Сонце піднялося ще вище вгору, вітру майже не було. Іванко озирнувся довкола й побiг назустріч новому дню.

Объяснение:

Answer 2

Перепишіть текст: Диктант

Іванко прокинувся вдосвіта. Він узяв невеликий окуляри та поклав їх на свій нічний столик. Потім він одягнув спеціальний материнський халат і пішов на вигін. Зеленаво-жовта остава лоскотала його босі зашкалюблі від сонця та вітру ноги, а туман пах бузковим цвітом настояним на теплі та вранішній тиші. Погустіле повітря струшувало на землю важкі краплі й колихалося, неначе блакитні драгли. Роси обважнілі від густої трави хилилися додолу. У срібно-голубому небі снували жайворонки й наповнювали повітря кришталевим дзвоном. Біля порослого лататтям озера крутилися й танцювали метелики. У тендітних крильцях розмальованих химерними візерунками відбивалось і небо і сонце й озеро. Здавалося озеро мерехтіло й неначе було вкрите танцюючими квітами. "От би й мені стати метеликом," подумав хлопчик. Сонце піднялося ще вище вгору, вітру майже не було. Іванко озирнувся довкола й побіг назустріч новому дню.