Вопрос задан 07.06.2023 в 09:29. Предмет Українська мова. Спрашивает Кубрак Таисия.

Треба скласти художній твір про гори. Помогите пж. Вообще не чего в голову не лезит​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Позёмова Мария.

Ответ:

Над глибокими долинами велично підносяться високі гори, здавалося б, що вони простягаються до небесних висот. Їхні вершини засипані вічним снігом, а середня частина покрита густими хмарами, які ніжно обіймають кам'яні стіни.

Наповнені містичною енергією, гори надихають на великі дії та мрії. Під їхньою непохитною владою, здається, що усі земні проблеми зникають. Тут кожен крок - це нове відкриття, нові враження та незабутні емоції.

І кожен, хто відважиться на цю пригоду, дістане нагороду. Іноді гори можуть бути жорстокі, вимагати від нас більше, ніж ми можемо віддати, але тільки тут ми зможемо знайти справжнє щастя.

Гори - це красиве чудо природи, в якому можна знайти не тільки себе, але й відчути справжнє захоплення від більшого, ніж ми можемо собі уявити. Вони - своєрідна портали, які з'єднують нас з кращими сторонами світу, тому ми повинні бути вдячні, що вони існують серед нас.

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Серед гірського хаосу возвеличеного, Де хмари пливуть, немов білі човни, Де сніжні вершини, небом осяяні, Збираються в пік розкішної краси.

Там, де вітер співає свою пісню, По вершинам відлунням розноситься, Мов промінь сонця, гори освітлюються, Золото відблисками нагадуючи.

Карпати встають, неначе сторожі, Вічні свідки часу, мудрості віків, З висоти диво дивляться на долини, І красу свою весь світ дарують.

Скелі гостинно притуляють дерева, Ліси зелені тихо шепочуть слова, Потоки спішать, струмками мурмочуть, Дарують життя землі, душам мрій.

Тут серце відкривається натхненню, Тут душа підноситься в небесній висоті, Тут ми відчуваємо силу природи, Із горами зливаючись у єдине ціле.

Гори - це мить безмежної величі, Це свобода, що в серці прокидається, Це майстерність Всевишнього творіння, Що на землі відчувається повсякчас.

Тож даймо душі відпочити в горах, Зворушитись від краси, від стихії, Та зберегти їх, як дивний скарб, Щоб і майбутні покоління наслюджували.

Гори – це пам'ять про те, що назавжди, Вони живуть у серцях і душах, Складаючи казку про величну природу, Де гори говорять мовою краси.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос