Question

І. Прочитайте виразно вірш. Доведіть, що це текст, назвавши його основні ознаки. Поясніть значення та походження фразеологізму морочити голову. МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ Не буду зайвого торочить, щоб не сказали: чув десь дзвін... Є вираз: голову морочить. Але звідкіль походить він? На це знавець лінгвіст-історик відкаже (сумніву нема): «Морочить - це від слова морок, а морок - це туман, пітьма». Тоді й синоніми нам стануть ясніші - що вже говорить, - такі слова, як затуманить, як спантеличить, одурить. Отож коли підкреслить хочуть, що водить хтось когось за ніс - «От, - кажуть, - голову морочить, ошукує, як сущий біс!» Д. Білоус ІІ. Знайдіть у тексті вставлені конструкції та прикладку. Поясніть, чим вони виражені, їхню роль у тексті й особливості виділення на письмі та в усному мовленні. Чи є вставними виділені слова?

Answer 1

Ответ:

В іннет полізь)

Объяснение:

Answer 2

І. Вірш "Морочить голову" має наступні основні ознаки тексту:

1. Структурованість: вірш складається з двох частин, в яких автор розмірковує над походженням фразеологізму "морочити голову" і пояснює його значення.
2. Поетичність: вірш написаний у віршованій формі з використанням ритму і рими, що надає йому музичності та естетичного звучання.
3. Тема: основною темою вірша є фразеологізм "морочити голову" і його значення. Автор розглядає походження фразеологізму, пояснює його зв'язок зі словом "морок" і подає його синоніми.

Значення та походження фразеологізму "морочити голову": Фразеологізм "морочити голову" означає заважати, надокучати, вводити в оману або заплутувати когось. Він походить від слова "морок", що означає туман або пітьму. Синоніми цього фразеологізму включають слова "затуманить", "спантеличить" і "одурить". У контексті, коли хтось вводить когось в оману або заплутує, вживається фразеологізм "голову морочить". Цей фразеологізм має негативне забарвлення і використовується для підкреслення обману або надокучливості дій когось.

ІІ. У тексті можна виділити наступні вставлені конструкції та прикладку:

1. "чув десь дзвін" - вставлена конструкція, що використовується для підкреслення можливого коментаря або сумніву щодо автора.
2. "що вже говорить" - вставлена конструкція, що слугує для підкреслення того, що п