Question

Які були недоліки виховання дітей в ліліпутії​

Answer 1

Ответ:

О жителях Лилипутии; их наука, законы и обычаи; система воспитания детей. — Образ жизни автора в этой стране. Реабилитирование им одной знатной дамы.

Школы эти нескольких типов, соответственно общественному положению и полу детей. Воспитание и образование ведутся опытными педагогами, которые готовят детей к роду жизни, соответствующей положению их родителей и их собственным наклонностям и способностям. Сначала я скажу несколько слов о воспитательных заведениях для мальчиков, а потом о воспитательных заведениях для девочек.

Воспитательные заведения для мальчиков благородного или знатного происхождения находятся под руководством солидных и образованных педагогов и их многочисленных помощников. Одежда и пища детей отличаются скромностью и простотой. Они воспитываются в правилах чести, справедливости, храбрости; в них развивают скромность, милосердие, религиозные чувства и любовь к отечеству. Они всегда за делом, кроме времени, потребного на еду и сон, очень непродолжительного, и двух рекреационных часов, которые посвящаются телесным упражнениям. До четырех лет детей одевает и раздевает прислуга, но начиная с этого возраста, то и другое они делают сами, каким бы знатным ни было их происхождение. Служанки, которых берут не моложе пятидесяти лет (переводя на наши годы) , исполняют только самые низкие работы. Детям никогда не позволяют разговаривать с прислугой, и во время отдыха они играют группами, всегда в присутствии воспитателя или его помощника. Таким образом, они ограждены от ранних впечатлений глупости и порока, которым предоставлены наши дети. Родителям разрешают свидания со своими детьми только два раза в год, каждое свидание продолжается не более часа. Им позволяется целовать ребенка только при встрече и прощанье; но воспитатель, неотлучно присутствующий в таких случаях, не позволяет им шептать на ухо, говорить ласковые слова и приносить в подарок игрушки, лакомства и тому подобное.

Если родители не вносят своевременно платы за содержание и воспитание своих детей, то эта плата взыскивается с них правительственными чиновниками.

Воспитательные заведения для детей рядового дворянства, купцов и ремесленников устроены по тому же образцу, с тою разницею, что дети, предназначенные быть ремесленниками, с одиннадцати лет обучаются мастерству, между тем как дети знатных особ продолжают общее образование до пятнадцати лет, что соответствует нашему двадцати одному году. Однако строгости школьной жизни постепенно ослабляются в последние три года.

В женских воспитательных заведениях девочки знатного происхождения воспитываются почти так же, как и мальчики, только вместо слуг их одевают и раздевают благонравные няни, но всегда в присутствии воспитательницы или ее помощницы; по достижении пяти лет девочки одеваются сами. Если бывает замечено, что няня позволила себе рассказать девочкам какую-нибудь страшную или нелепую сказку или позабавить их какой-нибудь глупой выходкой, которые так обыкновенны у наших горничных, то виновная троекратно подвергается публичной порке кнутом, заключается на год в тюрьму и затем навсегда ссылается в самую безлюдную часть страны. Благодаря такой системе воспитания молодые дамы в Лилипутии так же стыдятся трусости и глупости, как и мужчины, и относятся с презрением ко всяким украшениям, за исключением благопристойности и опрятности. Я не заметил никакой разницы в их воспитании, обусловленной различием пола; только физические упражнения для девочек более легкие да курс наук для них менее обширен, но зато им преподаются правила ведения домашнего хозяйства. Ибо там принято думать, что и в высших классах жена должна быть разумной и милой подругой мужа, так как ее молодость не вечна. Когда девице исполняется двенадцать лет, то есть наступает по-тамошнему пора замужества, в школу являются ее родители или опекуны и, принеся глубокую благодарность воспитателям, берут ее домой, причем прощание молодой девушки с подругами редко обходится без слез.

Объяснение:

Answer 2

У книзі "Подорожі Гуллівера" Джонатана Свіфта є глава, присвячена опису суспільства ліліпутів, де зображено деякі аспекти їхнього виховання та суспільства. Ось деякі недоліки виховання дітей, які можна виділити з цього опису:

1. Занадто мініатюрний підхід до проблем: У Ліліпутії, де всі дуже маленького зросту, вони мають тенденцію вкладати велике значення в найменші подробиці. Це може призвести до того, що діти вивчають безліч правил, обмежень та норм, і вони можуть не розуміти важливості більших понять і глибшого розуміння світу.

2. Загальна фокусування на поважанні традицій: В Ліліпутії традиції та формальності вважаються дуже важливими. Це може призвести до того, що діти виховуються з думкою, що дотримання звичаїв та правил є головною метою життя, і вони можуть бути обмежені в своєму креативному мисленні та індивідуальності.

3. Підтримка неприйняття інакшості: В Ліліпутії інакшість або відхилення від загальноприйнятих стандартів може спричинити негативну реакцію спільноти. Це може призвести до страху перед виокремленнямся та стремління дітей до конформізму, намагаючись відповідати стандартам, щоб уникнути відкидання.

4. Зосередженість на війні та боротьбі: Виховання дітей у Ліліпутії дуже впливає на їхнє ставлення до війни та конфліктів. Вони навчаються військовим стратегіям та боротьбі з дитячого віку. Це може призвести до того, що діти дорослішають з перекрученим сприйняттям мирних рішень і можуть вбачати ворогів скрізь.

5. Занадто жорстокий підхід до правопорушень: В Ліліпутії дуже суворі покарання за навіть незначні правопорушення. Це може спричинити страх серед дітей та створити атмосферу, де вони можуть уникати ризику та діяти з обережністю, замість розвивати сміливість і самостійність.

6. Обмежена можливість досліджувати світ: Через обмежене зростання ліліпутів, їхні можливості досліджувати ширший світ є обмеженими. Це може призвести до обмеженого розширення світогляду та відсутності реального розуміння різноманітності та складності більшого світу.

Ці недоліки виховання в Ліліпутії відображають певні аспекти критики суспільства свого часу, яку автор висловлював через сатиру та алегорію.