Question

Як історично формувалися міжнародні стандарти з прав дитини? ​

Answer 1

В давнині дитину нічим не відрізняли від звичайних дорослих, вони працювали нарівні с дорослими (14-18 г. на добу). Але батько мав майже необмежену владу над  життям власної дитини.

Вперше про відмінність дітей та дорослих заговорили у Франції та Англії в XVIII ст. Жан-Жак Руссо, Джон Локк , Мері Волстонкрафт виступали за те що батьки мають забезпечувати гармонійний фізичний , духовний та розумовий розвиток дитини, але це не набуло поширення.

Першим офіційним документом стала Женевська декларація яку прийняла Ліга націй в 1924р. Після цього було ще чимало інших документів. Вони не дуже змінювали основні правила , але доповнювали нові та вдосконалили старі права.

Щодо України то конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991. В 1993 в Києві створено Всеукраїнській комітет захисту дітей.

Answer 2

Міжнародні стандарти з прав дитини сформувалися внаслідок тривалого процесу, який включав у себе ряд важливих етапів та подій. Нижче наведено ключові моменти в історії формування міжнародних стандартів прав дитини:

1. Декларація про права дитини 1924 року: Перша спроба визначити права дитини відбулася в 1924 році, коли Ліга націй прийняла Декларацію про права дитини. Однак цей документ не мав юридичної сили, і його вплив був обмеженим.

2. Універсальна декларація прав людини 1948 року: Універсальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, містила загальні принципи прав людини, але не визначала специфічні права дитини.

3. Декларація про права дитини 1959 року: У 1959 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію про права дитини. Цей документ виділяв основні права та свободи дітей, включаючи право на освіту, гру і відпочинок.

4. Конвенція про права дитини 1989 року: Найважливішим кроком у формуванні міжнародних стандартів став прийом Конвенції про права дитини у 1989 році. Ця Конвенція є першим універсальним міжнародним правовим документом, який визначає повний спектр прав дитини. Вона включає права на життя, розвиток, участь, та захист від насильства та експлуатації.

5. Ратифікація та поширення впровадження: З часом багато країн ратифікували Конвенцію про права дитини і прийняли національні закони та політики для забезпечення дотримання цих стандартів. Це сприяло впровадженню і захисту прав дитини на національному рівні.

6. Міжнародні звіти та механізми відзвітування: Створені були механізми відзвітування, такі як Комітет з прав дитини, який оцінює виконання країнами своїх зобов'язань згідно з Конвенцією. Регулярні звіти країн-учасниць дозволяють виявляти проблеми та рекомендації для покращення.

Загальний процес формування міжнародних стандартів з прав дитини свідчить про поступовий розвиток у розумінні та захисті прав дитини на світовому рівні. Конвенція про права дитини зараз вважається основоположним документом у цій сфері.