Question

Твір про людську совість

Answer 1

В когось вона є. Хтось її втратив. Комусь вона не дає спокійно жити… Хто вона взагалі така, ця совість? Чи потрібна вона сучасній людині? Питання не з легких. Насамперед, треба розібратися, що таке совість.

Як правило, про неї починають думати тоді, коли вона вже мучить людину. Особливість совісті в тому, що вона не має чітких зовнішніх критеріїв. Поняття совісті у кожної людини своє. Вона надає людині орієнтир в світі її пріоритетів та вчинків. Совість допомагає оцінити свою поведінку з точки зору моральних цінностей конкретної людини. Те, що для одного є неприйнятним, для іншого – деталь, не варта уваги.

На мою думку, совість – здатність людини до морального самоконтролю, що висвітлює всі думки та вчинки з позиції «добро/зло». Якщо людина робить хибний крок, або помилковий вибір, чи просто кривдить близьку людину, наприклад, совість як внутрішній дзвіночок починає тривожити її, нагадуючи, та звертаючи увагу на те, що саме було зроблено неправильно. Таким чином, людина має можливість виправити свою помилку та тим самим розвиватися як особистість.

Але є такі люди, що не звертають уваги на совість. Вони продовжують робити неправильні вчинки і врешті решт встають на темну сторону свого шляху. Голос їхньої совісті не зникає, ні, але він слабшає та робиться зовсім нечутним. Такі люди можуть наробити в своєму житті та житті близьких багато нещасть.

Совість завжди йде рука об руку з добротою та чесністю. Прислухайтеся до неї, це ваш безцінний помічник, який в будь-яку хвилину готовий прийти вам на допомогу, щоб зробити сильною, чесною, духовно розвиненою особистістю з гарною душею.

Answer 2

Є така річ у людини, яку не можна ні пощупати, ні побачити, проте саме вона найбільше може краяти та терзати серце, коли щось зробиш не так. Це - людська совість. Як часто ми взиваємо до неї, коли нам щось не подобається у вчинках інших людей. І як забуваємо про це поняття, коли самі щось робимо не так. Так, поступивши не по совісті, ми стараємося швидко про це забути, проте совість не залишить нас у спокої, бо вона суворий і справедливий суддя. Тоді починає щеміти серце, пропадає сон і спокій, нічого не миле і всі думки крутяться лише біля одного.

Мабуть поняття "чиста совість" і "щастя" тотожні, бо лише людина з чистою совістю може відчувати себе впевнено і спокійно. А коли ніщо не терзає твою душу, ти відчуваєш стан гармонії і з самим собою, і з навколишнім середовищем. Яке це щастя для людини перебувати в такому стані постійно.

Мабуть, саме для того й існують різні релігії, щоб допомогти людям дотримуватися уставлених норм моралі і не порушувати людських законів. Всі Заповіді Божі несуть нам програму, при виконанні якої у нас не буд е душевного неспокою і мук совісті, бо ми будемо залишатися людьми при будь-яких життєвих обставинах.

Answer 3

Людська совість - це непередбачуваний та величний лабіринт, що розкривається перед нами лише в результаті усвідомлення самого себе і взаємодії зі світом. Вона - ось той внутрішній голос, що змушує нас роздумувати, вибирати між добром і злом, між правдою та обманом. Це найбільш складний та захоплюючий атрибут людської природи.

Совість - як світло у темряві. Вона відкриває перед нами власні недоліки, підказує, коли ми зламуємо межі моралі та етики, нагадує про те, що кожен наш крок має наслідки. Саме вона допомагає зробити правильний вибір, коли наші емоції та бажання стрімують нас у різні сторони.

Людська совість - це багатогранний механізм, який формується впливом оточуючого середовища, виховання, освіти та досвіду. Вона є результатом мільйонів років еволюції, спадщиною наших предків, що допомагала їм виживати в складних умовах життя.

Совість завжди прагне гармонії і рівноваги. Вона допомагає нам відчути співпереживання, любов та доброту до інших людей, бо ми всі пов'язані одне з одним. Совість спонукає нас діяти не тільки на користь себе, але і на користь інших, турбуватися про благополуччя планети, про збереження багатства природи.

Іноді совість перетворюється на голос, який нагадує про минулі помилки, збуджує страх перед майбутніми ризиками, турбується про наше ментальне й фізичне здоров'я. Цей голос може бути неприємним, але його присутність - доказ того, що ми - люди, здатні до вищих почуттів та дій.

Совість - це не щось статичне. Вона змінюється разом з нами, розвивається, стає зрілішою з плином часу. Іноді ми можемо спотикнутися, порушити свої принципи, але саме здатність визнати свою помилку, почути голос совісті і виправитися робить нас людьми.

Совість - це та життєва сила, яка спонукає нас бути кращими, ніж ми є зараз, постійно розвиватися і зростати, бути відповідальними за свої дії та вчинки. Вона наповнює наше життя значенням і допомагає зберегти гармонію з собою та зі світом.

Так, людська совість - це подорож, яка ніколи не закінчується. Вона змушує нас дивитися усередину, знаходити сенс та цінність в кожному дії і рішенні. Це те, що робить нас людьми з усією їхньою непередбачуваністю, слабкістю і величністю.