Question

Фундаментальні проблеми давньогрецької філософії, які визначають характер її розвитку

Answer 1

Ответ:

Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до нашої ери. Своїм характером і спрямованістю змісту, особливо методом філософствування вона відрізняється від древніх східних філософських систем і є, власне, першою в історії спробою раціонального збагнення навколишнього світу.

У розвитку античної філософії можна приблизно виділити чотири основних етапи:

від формування власне грецького філософського мислення до перелому V - IV вв. до нашої ери - як правило, визначається як досократівський, а філософи, що працювали в цей час, - як досократики.

приблизно з половини V ст. і істотна частина IV в. до нашої ери - визначається як класичний. Він характеризується впливом і діяльністю Сократа, Платона, Аристотеля.

кінець IV - II ст. до нашої ери - у переважній більшості робіт визначається як елліністичний. На відміну від класичного періоду, коли виникли значні філософські системи, у цей час на арену виступає цілий ряд усіляких філософських напрямків і шкіл.

I в. до нашої ери - V - VI ст. нашої ери - т.зв. римський період.

Answer 2

Давньогрецька філософія виникла в VI-V столітті до н.е. і мала значний вплив на подальший розвиток філософії та інтелектуальної культури. Вона вирішувала ряд фундаментальних питань, які суттєво вплинули на її розвиток і характер. Ось деякі з цих проблем:

1. Природа та початок всього (φύσις - physis): Велика увага приділялася питанню про природу всього і пояснення його походження. Перші давньогрецькі філософи, такі як Талес, Анаксімен та Геракліт, шукали основний елемент або принцип (архе), з якого виникають всі речі.

2. Відношення між зміною та стійкістю: Геракліт і Парменид представляли протилежні погляди на зміну та стійкість. Геракліт стверджував, що все постійно змінюється («все тече»), тоді як Парменид вірив, що істинна реальність стала і незмінна.

3. Питання про існування та природу богів: Давньогрецькі філософи досліджували питання про існування богів, їхню роль у природі та відношення до людини. Сократ, наприклад, віддавав перевагу етичному та моральному аспектам, а не природному релігіозному поясненню.

4. Проблема пізнання (γνῶσις - gnosis): Філософи, такі як Платон і Аристотель, зосереджувалися на питаннях пізнання, досліджуючи, як людина може досягнути істини та знання про світ навколо себе.

5. Етика та мораль: Питання етики, справедливості та моралі були важливими для філософів, зокрема для Сократа, Платона та Арістотеля. Вони розмірковували про те, як вести справедливе та моральне життя.

6. Відношення між розумом та чуттєвим сприйняттям: Платон і Аристотель висловлювали свої погляди на те, як розум і чуттєве сприйняття співвідносяться між собою і яким чином можна досягти істинного знання.

Ці фундаментальні питання стали основою для подальшого розвитку давньогрецької філософії та вплинули на формування різних філософських шкіл і напрямків. Хоча ідеї цих давніх філософів були в подальшому вдосконалені і доповнені, їх внесок залишився значущим для розвитку філософської думки загалом.