Question

Які рідини входять до рідинної стінки прокаріотів

Answer 1

Тема 12. Будова клітин прокаріотів.РекламаГіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 10 клас>> Біологія: Будова клітин прокаріотів.
Будова клітин прокаріотів.
Які особливості будови клітин прокаріотів?Дрокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро) - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерії та Ціанобактерії (колишня назва — «синьо-зелені водорості»).
Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьохорганел (міто-хондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру) (мал 34).

Мал. 34. Схема будови клітини бактерії:
1 - цитоплазма;
2 - фотосинтетичні мембрани;
3 - капсула;
4 -джгутик;
5 - клітинна стінка;
6 - рибосоми;
7 - запасні поживні речовини;
8 - кільцева ДНК;
9 - плазматична мембрана;
10- складчасті впинання мембрани 
Ще однією характерною рисою клітин цих організмів є відсутність системи внутрішньоклітинних мембран. Лише у деяких бактерій — мешканців водойм або капілярів ґрунту, заповнених водою, є особливі газові вакуолі. Змінюючи об'єм газів у цих вакуолях, бактерії можуть пересуватись у водному середовищі з мінімальними витратами енергії.Таким чином, клітинам прокаріотів притаманна простота будови.У цитоплазмі прокаріотів містяться рибосоми та різноманітні включення. Але розміри рибосом дрібніші, ніж у еукаріотів.
До складу поверхневого апарату клітин прокаріотів входить плазматична мембрана, клітинна стінка, іноді слизова капсула. Плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті впинання в цитоплазму. На складчастих мембранних впинаннях можуть розташовуватись ферменти, рибосоми, а на гладеньких - фотосинтезуючі пігменти. В клітинах деяких бактерій (наприклад, пурпурних) фотосинтезуючі пігменти можуть міститись у кулястих замкнених структурах, утворених випинаннями плазматичної мембрани. їх називають хроматофорами (від грец. хрома - фарба та форос - той, що несе).
Замість ядра, в клітинах прокаріотів є одна чи кілька ядерних зон зі спадковим матеріалом. Але на відміну від ядра еукаріотів, ядерні зони прокаріотів мембранами від цитоплазми не відокремлені. Спадковий матеріал прокаріотів представлений кільцевою молекулою ДНК, прикріпленою в певному місці до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани (мал. 34). Отже, типові хромосоми, які в клітинах еукаріотів розташовані в ядрі, у прокаріотів відсутні.Клітини деяких бактерій мають органели руху -один, декілька або багато джгутиків. Джгутики можуть бути довші за саму клітину, проте їхній діаметр незначний (10-25 нм), тому у світловий мікроскоп вони не помітні. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які складаються з білків чи полісахаридів. Вони забезпечують прикріплення до субстрату або беруть участь у передаванні спадкової інформації під час статевого процесу.
Прокаріоти - мікроскопічні організми.Розміри їхніх клітин не перевищують ЗО мкм, а в деяких видів діаметр клітин становить лише 0,2 мкм. Більшість прокаріотів - одноклітинні організми, серед них є і колоніальні форми. Скупчення клітин прокаріотів можуть мати вигляд ниток, грон тощо. Іноді вони оточені спільною слизовою оболонкою - капсулою. При цьому контакти між сусідніми клітинами, що мають вигляд мікроскопічних канальців, заповнених цитоплазмою, відомі лише для деяких колоніальних ціанобактерій.Форма клітин прокаріотів різноманітна: куляста (коки), паличкоподібна (бацили), у вигляді вигнутої (вібріони) або спірально закрученої (спірили) палички тощо (мал. 35).

Мал. 35. Різні форми бактерій:
1 - коки;
2 - бацили;
3 - спірили;
4 - вібріони
Прокаріоти розмножуються нестатевим способом — поділом навпіл.Перед поділом клітина збільшується в розмірах, її спадковий матеріал (молекула ДНК) подвоюється. Таким чином, кожна з дочірніх клітин, які утворилися внаслідок поділу материнської, отримує подібну спадкову інформацію (мал. 36).

Answer 2

Рідинна стінка прокаріотів — це захисна структура, що оточує клітину бактерій і археїв. Вона відіграє важливу роль у підтримці форми клітини, захисті від осмотичного тиску та інших впливів зовнішнього середовища. Основними компонентами рідинної стінки прокаріотів є пептидоглікан та ліпополісахариди.

1. Пептидоглікан: - Склад та структура: Головний компонент рідинної стінки, пептидоглікан, складається з мережі полісахаридних ланцюгів, з'єднаних пептидними ланцюгами. - Функція: Забезпечує міцність і стійкість клітинної стінки. Ця структура допомагає утримувати клітину в цілості та захищає її від руйнівного впливу зовнішнього середовища.

2. Ліпополісахариди (LPS): - Склад та структура: LPS складається з ліпідної частини (ліпід A), основного полісахаридного ланцюга та бічних ланцюгів О-антигену. - Функція: Ліпополісахариди виконують різні функції, такі як захист від фагоцитозу, регулювання водно-сольового балансу, ініціювання імунологічних відповідей та інші важливі процеси.

Ці компоненти взаємодіють, утворюючи стійку мережу, яка надає клітині необхідну міцність. Зміни в структурі або складі рідинної стінки можуть впливати на властивості та виживання прокаріотів у різних умовах.