Question

Напишите небольшое сочинение, расскажите в нем о людях, обладающих христианскими,добродетелями, о людях, у которых велика душа.

Answer 1

Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку допомоги. Допомогти перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас  робити добрі вчинки, і християнська віра теж.Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими. А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту  - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.

Answer 2

Люди, обладающие христианскими добродетелями, представляют собой особый тип личности, который отличается высокой моральной ценностью и великодушием. Они стремятся следовать принципам христианской этики, таким как любовь к ближнему, сострадание, терпимость и прощение.

Такие люди, во-первых, отличаются глубоким чувством сострадания. Они всегда готовы помочь другим людям, даже если это требует от них больших усилий или жертв. Они видят нужды и страдания окружающих и стремятся сделать все возможное, чтобы облегчить их бремя и поддержать тех, кто нуждается в помощи.

Во-вторых, люди с христианскими добродетелями проявляют высокую степень терпимости и уважения к другим людям. Они понимают, что каждый человек уникален и имеет право на свои собственные убеждения и выбор жизненного пути. Они не осуждают других за их различия, а наоборот, стремятся найти общие основы и сотрудничать для достижения общих целей.

В-третьих, люди с великой душой обладают способностью прощать. Они осознают, что все люди делают ошибки и имеют свои слабости. Вместо того, чтобы держать злобу или ненависть, они выбирают прощение и миролюбие. Они понимают, что прощение способствует их собственному внутреннему спокойствию и благополучию, а также способствует созданию гармоничных отношений в обществе.

Люди, обладающие христианскими добродетелями и великой душой, являются примером для окружающих. Их поступки и отношение к жизни вдохновляют других людей и побуждают их к добрым делам. Они создают атмосферу доверия, взаимопонимания и поддержки, что способствует развитию гармоничных отношений в обществе.

В заключение, люди, обладающие христианскими добродетелями и великой душой, олицетворяют идеалы христианства и являются примером для всех нас. Их сострадание, терпимость и прощение помогают создавать лучший мир, где каждый человек может чувствовать себя уважаемым и любимым. Мы должны стремиться к развитию этих качеств в себе и вдохновляться их примером для достижения гармонии и счастья в нашей жизни.