Question

Розібрати як частина мови дієприкметник думаючих???

Answer 1

Ответ:

Дієприкметник "думаючий" - це прикметник, який утворюється від дієслова "думати" і вказує на стан чи дію, яка відбувається в момент виразу. Він може виконувати функцію означення і додавати більше інформації про підмет речення.

Наприклад:

Дівчина, думаюча про майбутнє, посміхалася.

(Дієприкметник "думаюча" описує стан дівчини в момент посмішки.)

Студенти, думаючі про свої екзамени, старанно вчаться.

(Дієприкметник "думаючі" вказує на стан студентів, коли вони вчаться.)

Объяснение:

Таким чином, дієприкметник "думаючий" вказує на дію або стан підмета в момент події і використовується для розширення речення.

Answer 2

Дієприкметник, який також називають причетним, є однією із частин мови в українській граматиці. Дієприкметник виражає як дію, так і ознаку предмету або особи. Дієприкметник використовується для утворення складних речень, для додавання додаткової інформації та виразності у мовленні. Існує два типи дієприкметників в українській мові: дієприкметник минулого часу і дієприкметник теперішнього часу.

Дієприкметник минулого часу (дієприкметник доконаний) утворюється від дієслова доконаного виду. Він має закінчення "-ий," "-а," "-е," "-і," відповідно до роду і числа і прикладається до іменників і займенників, щоб вказати на ознаку предмета, що виконує дію. Наприклад: "читаючий чоловік" (чоловік, який читає).

Дієприкметник теперішнього часу (дієприкметник неоконаний) утворюється від дієслова недоконаного виду. Він має закінчення "-учий," "-уча," "-уче," "-учі" і вказує на дію, яка відбувається в даний момент або одночасно з іншою дією. Наприклад: "думаючий чоловік" (чоловік, який зараз думає).

Дієприкметники можуть виступати як означення до іменника або прикметниковими обставинами, і вони допомагають збагачувати мовлення і надавати йому більшу варіативність і точність в вираженні дій та властивостей предметів і осіб.