Question

Сочинение на тему "Права людини й права дитини – цінність громадянського суспільства". ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО!!!​

Answer 1

Ответ:

Права — це, по-перше, можливості людини діяти певним чином (або утримуватися від певних вчинків) з тим, щоб забезпечити своє нормальне існування, свій розвиток, задоволення власних потреб. Причому, якщо йдеться про основні права, то це саме ті можливості, без яких людина не може нормально існувати. Ступінь «нормальності» визначається суспільною обґрунтованістю потреб людини, які самі, будучи результатом її біологічного і соціального розвитку, не є незмінними. У цьому полягає гуманістичність, людяність цих можливостей — прав людини. Права людини-це насамперед її і можливості існувати й розвиватися як особистість.

По-друге, ці можливості є неодмінною, закономірною «приналежністю» кожної людської істоти. Їх виникнення датується моментом її народження і не потребує «дозволу», схвалення з боку будь-кого. Жодна людина не може бути позбавлена таких можливостей, адже інакше вона не зможе сформувати, розвивати, проявити себе саме як людина, як особистість, незалежно від місця, часу та умов її існування. З цього боку права людини мають бути невідчужуваними, тобто невід'ємними від людини.

По-третє, ці можливості людини (особливо їх здійснення) залежать від можливостей усього суспільства, тобто від рівня його економічного, а також соціального, духовного і культурного розвитку. В цьому плані права людини явище, насамперед, соціальне: вони виростають із самого суспільства, зумовлюються біосоціальною сутністю людини.

Що таке людська гідність?

Гідність — це моральна риса, яка відображає унікальну, неперевершену цінність людини, і з моменту народження кожної людини її гідність є однаковою та «рівною» з гідністю усіх-інших людей.

Усвідомлення цього кожною людиною призводить до формування у неї почуття власної гідності. А це — важлива запорука підтримання та захисту людської гідності, поваги до неї з боку інших людей, відстоювання людиною своїх прав, визнання рівності нею і поважного ставлення до інших людей.

Моральна природа прав людини зумовлюється й тим, що вони вважаються виправданими, обґрунтованими саме з точки зору загальнолюдської моралі. Так мораль, як відомо — це принципи й норми, які реґулюють поведінку людей, діяльність їх спільностей, об'єднань з точки зору загальновизнаних уявлень про добро і зло, порядність і непорядність, чесність та безчесність. Мораль загальнолюдська включає настанови й вимоги, спрямовані на підтримання бодай мінімально необхідної єдності, цілісності людства, аби було забезпечено його самозбереження, виживання, самовідтворення. Отже, й у цьому розумінні права людини мають моральний характер. Загальнолюдська моральність цих прав полягає й у тому, що їх здійснення не повинно шкодити, погіршувати, ускладнювати життя жодної людини, хоч би де й коли вона жила. Нарешті, моральність прав людини знаходить прояв у їх справедливості, всезагальності, однаковості для всіх людей. Лише загальні й рівні можливості є правовими

Отже, права людини — явище глибинне, фундаментальне моральне. Тому недотримання загальнолюдської моралі, як правило, спричиняє порушення прав людини і, навпаки, порушення прав людини завжди є посяганням на загальнолюдську мораль. Оскільки права людини — це своєрідний прояв і реалізація загальнолюдської моралі, вони, по суті, містять норми моралі.

Щодо здійснення прав людини завжди постає проблема державного, насамперед юридичного, тобто закріпленого у законі або в іншому державному акті їх забезпечення. Саме держава як єдиний офіційний представник усього суспільства може і зобов'язана «розподіляти» надані членам суспільства ті чи інші можливості. Отже, права людини — якщо мати на увазі їх використання, «реалізацію» — повинні так чи інакше набути й певних юридичних характеристик, наприклад: закріплення у конституції, забезпечення юридичними засобами здійснення, охорони й захисту. Ось що з цього приводу говориться у пактах про права людини:”Кожна Держава, яка бере участь у цьому Пакті, забов’язується вжити максимальних межах заходів щодо забеспечення поступового повного здійснення прав що визначаються у цьому Пакті, усіма належними способами, включаючи, зокрема, вжиття законодавчих законів”1.

Саме зв'язок прав людини з «юридичним», державним правом зумовлює єдність та взаємодію моралі й юридичних норм. А права людини і є визначальним критерієм моральності таких норм.

Answer 2

Права людини і права дитини є невід'ємною частиною суспільства і відіграють надзвичайно важливу роль у будівництві громадянського суспільства. Громадянське суспільство базується на принципах свободи, рівності, справедливості та гуманізму, а права людини, включаючи права дитини, є головними стовпами, які утримують ці цінності.

Права людини гарантують кожній особі право на життя, свободу, рівність перед законом, свободу думки та вираження, належний процес правосуддя та інші основні права. Ці права є універсальними і недоторканими, індивідуальні і незалежні від національності, раси, віросповідання чи статі. Громадянське суспільство виростає на основі поваги до цих прав, розвитку правової культури та захисту інтересів кожного члена суспільства.

Особливе значення мають права дитини. Діти є найбільш вразливою категорією суспільства, і їхні права повинні бути особливо захищені. Основними принципами прав дитини є захист від насильства, доступ до освіти, право на гідне життя, рівні можливості та свободу вираження своїх думок. Забезпечення прав дитини веде до формування в майбутніх громадян толерантного, згуртованого та розвинутого суспільства.

Громадянське суспільство активно сприяє захисту прав людини і дитини. Незалежні громадські організації, правозахисні групи, активісти, журналісти та інші актори суспільства забезпечують контроль за дотриманням прав та виявленням порушень. Це стимулює владу до створення ефективних механізмів захисту прав і покращує якість життя громадян.

Особливу увагу необхідно приділяти освіті населення з питань прав людини і прав дитини. Закріплення цінностей громадянського суспільства в молодому поколінні сприятиме створенню стійкого суспільства з підвищеним рівнем свідомості, поваги до прав і свобод кожної людини.

Узагальнюючи, права людини і права дитини є фундаментальними цінностями громадянського суспільства. Вони забезпечують гідність і свободу кожного індивіда, покращують якість життя та сприяють створенню справедливого і гармонійного суспільства. Захист прав людини і дитини має бути пріоритетною метою для всіх громадян, урядових і неправлінських організацій, а також для кожного окремого члена суспільства.