Question

ПОМОГИТЕ НА УКРАИНСКОМ ТВОР ПРО ТАРАС ШЕВЧЕНКА ПРО ЕГО ДЕТСТВО ТВОР​

Answer 1

Ответ:

Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них — "Мені тринадцятий минало...". Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба.

Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі — і хлопчик звертається з молитвою до Бога, бо йому хочеться розділити з кимсь свою радість, поділитись думками, почуттями.

Але такий піднесений, радісний настрій тривав недовго — згадалося, що він сирота, немає у нього нічого, навіть рідної хати, він у цьому великому світі одинокий. І залишається тяжко плакати над своєю гіркою долею.

Але дитячі сльози і дитяче горе — недовговічні. Знайшлася добра душа, яка пожаліла, приголубила його. Це дівчина, що "недалеко... плоскінь вибирала". Почувши дитячі сльози, вона "прийшла, привітала", розрадила. І знову для сироти світ засяяв, наповнився барвами, став веселим і привітним.

З особливою теплотою і любов'ю змалював Тарас Шевченко сироту, яким був сам у дитинстві, у вірші "На Великдень, на соломі..."

Великдень — це найбільше, найвеличніше і найрадісніше свято у православних християн. Раніше, за часів Шевченка, як тепер на Новий рік і на день народження, було заведено робити дітям подарунки. Автор розповідає у вірші, як діти на Великдень, граючись крашанками, почали хвалитися своїми подарунками. Усім дітям було чим похвалитися, усі мали до свят обнови, які їм подарували чи батьки, чи хрещена мати, чи інші родичі.

Сирітці, що була серед них, теж хотілося бути, як усі діти, хотілося, як вони, чимось похвалитися. Але єдине, що вона дістала в подарунок на свято, — це обід у батюшки для таких, як і вона, знедолених.

До сердечного щему стає боляче за цю нещасну дитину, яка була позбавлена найціннішого — тепла і любові рідних.

Answer 2

Звісно, ось невеликий твір про дитинство Тараса Шевченка:

Тарас Шевченко - великий український поет, художник і герой нації. Але колись, давно-давно, він був звичайним хлопчиком з маленького села Кирилівка.

Дитинство Тараса було простим і щасливим. Він народився 9 березня 1814 року в селянській родині. Вже з самого початку його життя мати й батько відчували в ньому талант та прагнення до навчання. Маленький Тарас дуже любив слухати казки та співати пісні разом з батьками. Він бачив усю красу природи навколо свого села і мріяв стати художником, щоб передати цю красу на полотні.

Дитячі роки Тараса були наповнені цікавими відкриттями та незабутніми моментами. Він вчився читати та писати, допомагав батькові в полі, а ввечері малював картини, які вразили б усіх, коли виріс.

Але найбільше він любив слухати бабусині оповідання про минуле України, про боротьбу за свободу та гідність. Ці історії запали дуже глибоко в душу маленького Тараса і визначили його подальший шлях.

Так закінчилося дитинство великого Тараса Шевченка - з дитячою мрією стати художником і з великим прагненням боротися за права та гідність українського народу. Він пішов своєю дорогою, і його талант і відвага допомогли йому стати символом боротьби за свободу та незалежність України.