Question

1. що розповідають сучасники про домашній побут українських силян ? дати відповідь на практичну роботу історії україни на запитання коротко.....

Answer 1

19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів.

Answer 2

Сучасники розповідають про домашній побут українських селян, що він був простий та пов'язаний з важкою фізичною працею. Головним заняттям було сільське господарство, де вирощували зернові культури (пшеницю, ячмінь, гречку) та вівці для отримання вовни. Селяни також займалися риболовлею, пасли худобу та виготовляли власноруч вітрила та свічки.

У домашньому побуті селян були поширені різні ремесла, такі як гончарство, вишивка, ковальство, кераміка та інші. Засоби роботи були простими: дерев'яні плуги, вила, граблі, лопати. За допомогою таких інструментів селяни обробляли землю.

Щодо житла, селяни зазвичай жили у крестьянських хатах, які були зроблені з дерева та покриті соломою або широкими дощатими дахами. У хаті знаходилася одна або дві кімнати, в яких проживала вся родина. В хатах були прості меблі, такі як лави, столи, ліжка та скрині.

Одяг селян також був простим і виготовлявся з натуральних матеріалів, таких як льон та вовна. Чоловіки носили широкі штани, сорочки та козацькі шапки, а жінки - довгі сукні, плаття та хустки.

Таким чином, сучасники описують домашній побут українських селян як простий, але наповнений роботою та традиціями. Він включав вирощування їжі, ремесла та звичаї, що сприяли постійному розвитку та самостійності селянського господарства.