Question

2. Охарактеризувати позитивний вплив однолітків на підлітків.​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

В підлітковому віці взаємовідносини з дорослими починають будуватися під впливом переживання нових почуттів, які пов'язані з прагненнями до самостійності, дорослості та самоствердження. Підлітки починають відмовлятися від підвищеного нормативного контролю з боку дорослих, відходять від ідеалізованих, надуманих зразків дорослих, починають активно відстоювати свої права на самостійність, висувають власні пропозиції у вирішенні значної частини життєвих питань, перестають виконувати вимоги дорослих щодо змін в їх поведінці. Вони намагаються знизити контроль дорослих щодо себе, хворобливо реагуючи на явні чи неявні обмеження їх прав.Підлітковий вік характеризується підвищеною увагою дитини до самої себе, до своєї зовнішності, до самопізнання, самовиховання. Якщо у більшості молодшого школяра ще фактично не має особливого, незалежного від дорослої думки відношення до себе, та в підлітків воно є. Інша справа – на скільки воно досконале чи відповідає дійсності . Таке відношення до себе відрізняється психологічним різнобарв’ям : дитина знає і частково правильно може оцінювати себе як з позитивної, так і з негативної сторони, вбачаючи свої переваги і недоліки . Таке відношення може бути суперечливим. Підліток з одного боку може бачити і оцінювати себе як доволі достойного, заслуговуючи на повагу , а з іншого боку – як особистість, що має багато реальних недоліків, від яких потрібно звільнятися. Але і в цьому підліток частіше проявляє себе не як доросла людина, він по-дитячому перебільшує свої переваги і по-дитячому зменшує недоліки .

Answer 2

Підлітковий вік охоплює період від 11 —12 до 14—15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5—9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов'язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб'єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість).
Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості.
Вже більше століття ведеться дискусія про те, якими факторами зумовлений психічний та особистісний розвиток підлітка: біологічними чи соціальними. Проблема біологічного чинника пов'язана з тим, що саме на цей вік припадають кардинальні зміни в організмі дитини, розгортається процес статевого дозрівання.
Підлітковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму. Відбувається ствердіння скелета, вдосконалюється м'язова система. Однак нерівномірність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внутрішньої секреції часто спричинюють тимчасові розлади кровообігу, підвищення тиску, напруження серцевої діяльності, посилення збудливості дітей, що виражається у нервозності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті. Нервова система підлітка ще не зовсім готова витримати сильні, тривалі подразники, часто перебуває під їх впливом у стані загальмованості або сильного збудження.
У намаганнях пояснити суттєві анатомо-фізіологічні зміни в організмі підлітка сформувалися різноманітні теорії про біологічну зумовленість його особливостей. Автор першої фундаментальної праці про підлітковий період, американський психолог Гренвіл-Стенлі Холл (1844— 1924), осмислюючи багатий і різноманітний матеріал спостережень, висунув теорію рекапітуляції, згідно з якою розвиток індивіда схематично відтворює та повторює історію людського роду, виявляючись у генетично запрограмованій послідовній зміні спадково зумовлених форм поведінки, почуттів і соціальних інстинктів. Особливості підліткового віку С. Холл асоціював із бурхливою перехідною епохою, “коли наші пращури вели кочове життя, билися, полювали, доглядали вогнище, блукали на волі, шукали пригод”.

Answer 3

Взаємодія з однолітками може мати багато позитивних впливів на підлітків. Ось деякі з них:

1. Спільна соціалізація: Однолітки надають підліткам можливість навчатися соціальним навичкам, вирішувати конфлікти і спілкуватися з рівнолітками. Це допомагає розвивати навички спілкування і створювати здорові соціальні відносини.

2. Розвиток самооцінки: У взаємодії з однолітками підлітки можуть знаходити підтримку та визнання, що впливає на їхню самооцінку. Позитивні відгуки та підтримка від однолітків можуть сприяти покращенню самопочуття.

3. Навчання відповідальності: Взаємодія з однолітками може навчити підлітків відповідальності, адже вони можуть брати участь у спільних діях та рішеннях, що вимагають від них відповідального ставлення.

4. Збагачення інтересів: Коли підлітки взаємодіють з однолітками, вони можуть дізнатися більше про різні інтереси, хобі і характери інших людей. Це може розширити їхні знання і збагатити життя.

5. Підтримка при негараздах: Однолітки можуть бути важливою підтримкою у складних ситуаціях, таких як стрес, депресія або проблеми вдома чи в школі. Підлітки можуть розуміти один одного краще, і це може полегшити подолання труднощів.

6. Спільні ігри та розваги: Взаємодія з однолітками дозволяє підліткам проводити час разом, грати в ігри, відвідувати події та розважальні заходи, що сприяє розвагам і розваженням.

Зважаючи на всі ці позитивні впливи взаємодії з однолітками, важливо підтримувати здорові і безпечні соціальні відносини серед підлітків і стежити за їхнім взаємодією, щоб вони отримували максимальну користь від цього досвіду.