
Розвиток театру в другій половині XVII—XVIII ст. в Україні


Ответы на вопрос

Відповідь:
Отам знизу
Пояснення:
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з VI ст. відомі театральні вистави скоморохів. В епохуКиївської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (XI століття). Перші зразки драми публічно виголошували учні київських Братської (Києво-Могилянська Академії) та Лаврської школи (XVI—XVII століття). Важливими центрами розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.XVII—XVIII століттяВитоки театрального мистецтва України сягають княжої доби, коли мандрівні актори-скоморохи розважали народ своїми дійствами — танцями, піснями, завжди доречними та актуальними.У середині XVI ст. з'являється вертеп — ляльковий народний театр. Вертепом називалася печера, де народився Ісус Христос. Для вистави використовувалася скринька у вигляді двоповерхового будиночка, а ляльки приводились у рух за допомогою ниток. У верхній частині розігрувалися сцени на біблійні сюжети, у нижній — народно-побутові. Вертепні вистави влаштовувалися на торгових площах, у будинках заможних козаків та міщан. Дійовими особами вертепних вистав були селяни, козаки, "москалі", "ляхи", євреї, попи та інші герої, широко відображалися народний побут і звичаї. Дотепні сцени із життя можновладців, панів та священиків часто містили сатиру, за що їхні автори переслідувалися урядовцями.У XVI—XVII ст. з'являється шкільна драма. Вона бере початок з віршованих діалогів, що започаткувалися в братських школах, на зразок західноєвропейських та польських театрів. Це були так звані містерії та міраклі — релігійні драми на теми житія святих. Особливість української шкільної драми полягала в тому, що між віршованих діалогів релігійного змісту учні братських шкіл вставляли для розваги глядачів веселі, насичені національним гумором побутові сценки. Особливої популярності театральні дійства набули в Києво-Могилянській академії, де, власне кажучи, формується театр з акторами, сценою, костюмами.



В другій половині XVII—XVIII століття розвиток театру в Україні був пов'язаний з соціально-економічними і політичними змінами, що відбувалися в цей період.
Український театр того часу в основному був пов'язаний з двома напрямами: церковним і народним.
Церковний театр, зокрема літургійний та пасіональний театр, виконував переважно релігійні функції. Під час виконання служб обряди супроводжувалися декораціями, костюмами та ролевою грою духовенства. Окрім цього, у церковному театрі виконувалися і позабіблійні п'єси, які мали виховний характер.
Народний театр, який був популярний серед селянства, базувався на обрядових і народних святах, ярмарках та інших масових заходах. Українська народна драма репрезентувала життя та проблеми простого народу. Зазвичай, сюжети п'єс бралися з народних легенд, міфів та вірувань.
У XVIII столітті театральне мистецтво стало більш культурним і раціональним. Також з'явилися перші професійні театри, де виставляли п'єси інших європейських драматургів. Найбільш відомими професійними театрами у цей період були театри польської передовій та російської армії.
Розвиток театру в Україні в другій половині XVII—XVIII століття сприяв формуванню національної театральної культури та сприяв поширенню української мови та ідентичності.


Похожие вопросы
Последние заданные вопросы в категории МХК
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili