Question

Чому опера,соната,симфонія стали важливими в добу класицизму срочнооо

Answer 1

Ответ:

Головна arrow Культурологія arrow Історія мистецтв

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Лекція 4. Музичний класицизм

Загальна характеристика стилю

З середини XVIII до початку XIX ст. (орієнтовно 1750-1820 рр.) у Західній Європі, а потім і в Росії радикальна зміна поглядів на світ, перегляд соціальних цінностей і правил поведінки отримують відображення в музичному мистецтві, яке називають "класицизмом". Музичний класицизм не без підстав вважається стилем, а не просто епохою, як бароко: твори композиторів цього історичного етапу відрізняє яскраво виражене художнє єдність тем, образів, мови, форми. Саме в цей час у західноєвропейській музиці складаються "зразкові" для всієї подальшої історії структури сонати і симфонії, а в театрі формується психологічна драма. Іноді класицизм називають також музичним напрямком - напевно, в силу того, що при єдності принципів і способів відображення художньої дійсності надзвичайно виразно виражається феномен індивідуальності композитора. Найвідоміші представники музичного класицизму В. Гайдн, Ст.-А. Моцарт і Л. Бетховен для освіченого слухача з культивованими слухом (музичним багажем) невловимо і разом з тим недвозначно помітні. У кожного з них своя неповторна доля, і яскрава особистість визначає унікальний стиль, який цілком можливо простежити і пояснити.

Answer 2

Опера, соната і симфонія стали важливими жанрами в епоху класицизму (приблизно з середини 18-го до початку 19-го століття) з кількох причин:

1. Виразність і логіка композиції: Класична музика відрізнялася строгими правилами композиції, симетрією і логічною структурою. Опера, соната і симфонія були жанрами, де композитори могли найбільше проявити свою майстерність в такій композиції.

2. Сприяли розвитку оркестрової музики: Симфонія і опера створили сприятливе середовище для розвитку оркестрової музики. Симфонічний оркестр зріс у складності і розмірі, що дозволило композиторам впроваджувати нові інструменти та створювати багатошарові та багатогранні композиції.

3. Емоційна сила та виразність: Опера дозволяла композиторам передавати історії, емоції та переживання через музику та вокал. Симфонія та соната, зокрема, були інструментальними жанрами, що також могли передавати різноманітні емоції та настрої.

4. Популяризація музики: Опера, симфонія та соната стали популярними формами музики, які виконувались на публічних концертах і виставах. Вони привертали широку аудиторію і сприяли популяризації класичної музики в суспільстві.

5. Вплив соціокультурного контексту: Класицизм був періодом розуму, порядку та раціоналізму. Опера, соната і симфонія, з їхніми формальними структурами, відповідали цій філософії та сприяли розвитку класичного стилю в музиці.

Усі ці фактори сприяли тому, що опера, соната і симфонія стали центральними жанрами класичної музики та мали великий вплив на розвиток музичної культури цього періоду.