Question

Гуморестичний зміст роману "Айвенго"

Answer 1

Трагический 1825 год, последующие тяжелые годы не смогли подавить в Пушкине страстной жажды свободы, надежды на ее достижение. В 1827 году он пишет послание «В Сибирь» и передает его с женой декабриста Н. Муравьева, которая отправилась к мужу, чтобы разделить его судьбу. 
    Среди декабристов было много друзей А.С. Пушкина. Весть о разгроме и арестах он воспринял как личную трагедию. 
    Послание написано в высоком стиле, в нем много абстрактных образов: Несчастье, Надежда, Свобода, Любовь, Дружество. 
    Автор рисует мрачное пространство, в котором оказались герои: «мрачное подземелье», «каторжные норы», «оковы тяжкие», «темницы». Эти образы создают трагическую атмосферу несчастья, постигшего друзей поэта. 
    Однако лирический герой уверен, что у несчастья всегда есть верная сестра – надежда. И он надеется, он верит в человека, в борца, который способен в самых тяжелых условиях сохранить в себе «гордое терпенье», верность своим идеалам, «дум высокое стремленье». Герой уверен, что «любовь и дружество», «свободный глас» единомышленника способны поддержать ссыльных, помочь им переносить все тяжести каторги. Он также уверен, что рано или поздно справедливость восторжествует, и это заставляет его радоваться: 
    оковы тяжкие падут, темницы рухнут – 
    и Свобода вас встретит радостно у входа, 
    и братья меч вам отдадут. 
    Финал стихотворения звучит оптимистично, он полон надежды и веры. 
    Известно, что декабристы получили послание поэта, и оно действительно очень поддержало их, было одним из немногих радостных событий их каторжной жизни.

Answer 2

Роман "Айвенго" - це історична пригода, написана Вальтером Скоттом, яка вперше була опублікована в 1819 році. Незважаючи на те, що це історична книга, вона також пронизана гумором.

Головний герой роману - Айвенго - молодий лицар з Англії, який відправляється в середньовічну Європу в розшуках пригод. Він потрапляє в середину конфлікту між саксонцями і норманнами, які борються за владу в Англії. Айвенго, який сам є саксонцем, стає свідком цієї боротьби і намагається допомогти своїм співвітчизникам.

Однак, на протязі роману, Скотт використовує гумор, щоб насмішити та показати недоліки різних персонажів. Наприклад, є сцени, де Айвенго незграбно впадає в багато ситуацій, що викликає сміх у читачів. Також є комічні діалоги між персонажами, де вони використовують гострий сарказм і іронію.

Одним з найсмішніших персонажів роману є Гуртрід, дівчина, яка безупинно говорить і ніколи не припиняє думати. Її розмови часто насичені комічними непорозуміннями та гумористичними ситуаціями.

Крім того, Скотт використовує гумор, щоб показати суперечності і недоліки суспільства того часу. Він підсміюється з релігійних фанатиків, політичних інтриг та безглуздих традицій.

У цілому, хоча "Айвенго" є серйозним історичним романом, Вальтер Скотт вміло використовує гумор, щоб зробити його цікавішим та розважливим для читача.