
Вопрос задан 24.02.2019 в 04:04.
Предмет Литература.
Спрашивает Кобяков Дима.
Написати свій детективний твір..(


Ответы на вопрос

Отвечает Llorens Natasha.
Одного разу йдучи вулицею я як завжди потягував свою сигару і тут мені почувся дивний звук. Подивившись назад я нічого не побачив і подумав, що мені почулося. Тому я продовжив йти. Та через декілька хвилин звук знову повторився, повернувши голову останнім що я встиг побачити була бита.І от я вже прокидаюсь і помічаю, що лежу на вологій та сирій після дощу землі, і тут помічаю що в мене просто розколюється голова. Починаю вставати й одразу ж падаю, і розумію що в голові крутиться і в очах все розпливається. Знову намагаюся підвестись. Друга спроба вийшла більш вдалою тому спершись об стінку шукаю мобільний телефон. Як виявляється його в кишені вже не має. І саме в цей момент я знову чую цей звук. Мені страшно. Хочеться просто провалитись крізь землю. Але нажаль неможу тому мені доводиться прямувати в бік дороги.
Діставшись автомагістралі я спершу не зрозумів де я взагалі знаходжусь, але поглянувши трішки вліво мої очі засліпила яскрава неонова вивіска Кафе "Барон". Деякий час мені здавалось , що колись я вже тут був і помітивши зелений джип я зрозумів , що тут я був того вечора. Зрозумівши це мені чомусь згадалось що в цьому кафе є телефон з якого можна подзвонити до міста.
Наступного ранку я прокинувся в лікарняному ліжку й не міг нічого згадати з того моменту як побачив це кафе. Згадуючи чи подзвонив я до лікарні чи то мене сюди привезла проїжджаюча мимо машина чи хтось з Барону мене помів й подзвонив у бригаду швидкої допомоги. Саме коли я вже збирався було вставати та йди питатись в чергової медсестри як мене сюди привезли в мою палату раптово забіг якийсь чоловік в білому халаті з ножем у руках. Я навіть отямитись не встиг як він раптово з'явився біля мене, а ніж його був просто біля моєї горлянки. І ще через декілька секунд в палату забігли охоронці й застрелили цього чолов'ягу і його вже тепер мертве тіло лежало на мені. Я звичайно злякався й почав кричати і ці охоронці змушені були кликати спершу медсестру яка мене повинна була заспокоїти та коли у неї це не вийшло вони попросили лікаря зайти до мене в палату й дати мені заспокійливого.
Коли лікар прийшов і пояснив мені всю суть ситуації(на той момент мені вже вкололи заспокійливе) я все зрозумів і попросив у лікаря покликати міліцейського ,щоб той прийняв мою заяву, а він мені сказав, що мого викрадача ще вчора ввечері зловили.І саме в цей момент я зрозумів, що моєму життю тепер не погрожує та людина котра ледь не вбила мене через мобільний телефон та гаманець.
Діставшись автомагістралі я спершу не зрозумів де я взагалі знаходжусь, але поглянувши трішки вліво мої очі засліпила яскрава неонова вивіска Кафе "Барон". Деякий час мені здавалось , що колись я вже тут був і помітивши зелений джип я зрозумів , що тут я був того вечора. Зрозумівши це мені чомусь згадалось що в цьому кафе є телефон з якого можна подзвонити до міста.
Наступного ранку я прокинувся в лікарняному ліжку й не міг нічого згадати з того моменту як побачив це кафе. Згадуючи чи подзвонив я до лікарні чи то мене сюди привезла проїжджаюча мимо машина чи хтось з Барону мене помів й подзвонив у бригаду швидкої допомоги. Саме коли я вже збирався було вставати та йди питатись в чергової медсестри як мене сюди привезли в мою палату раптово забіг якийсь чоловік в білому халаті з ножем у руках. Я навіть отямитись не встиг як він раптово з'явився біля мене, а ніж його був просто біля моєї горлянки. І ще через декілька секунд в палату забігли охоронці й застрелили цього чолов'ягу і його вже тепер мертве тіло лежало на мені. Я звичайно злякався й почав кричати і ці охоронці змушені були кликати спершу медсестру яка мене повинна була заспокоїти та коли у неї це не вийшло вони попросили лікаря зайти до мене в палату й дати мені заспокійливого.
Коли лікар прийшов і пояснив мені всю суть ситуації(на той момент мені вже вкололи заспокійливе) я все зрозумів і попросив у лікаря покликати міліцейського ,щоб той прийняв мою заяву, а він мені сказав, що мого викрадача ще вчора ввечері зловили.І саме в цей момент я зрозумів, що моєму життю тепер не погрожує та людина котра ледь не вбила мене через мобільний телефон та гаманець.



Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.
Звучить цікаво! Давайте створимо детективний твір разом. Ось початок історії:
"Було темною і похмурою ніччю в маленькому містечку на околиці. Вулиці були порожні, а лише кілька вуличних ляхів бродили між будинками. У цьому містечку, яке здавалося таким спокійним і безпечним, стався жахливий злочин.
Місцевий мільйонер, Альфред Морган, був знайдений мертвим у своєму розкішному особняку. Його тіло лежало безжиттєво на підлозі, а руки були пов'язані стрічками. На перший погляд здається, що це був звичайний вбивство з мотивом грабежу, але детектив Амелія Девіс не була впевнена.
Амелія Девіс - молода і розумна детективка, яка


Топ вопросов за вчера в категории Литература
Последние заданные вопросы в категории Литература
Предметы
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili