Question

потрібна казка " Балакучі квіти"

Answer 1

Народилася ця казка в Англії. Феї, не маючи колисок для своїх малюків, кладуть їх на ніч у квіти тюльпанів, і вітер колише малих дитинчат до самого ранку. Одного разу господиня вирушила вночі з ліхтарем до свого саду, де росло безліч тюльпанів, і побачила в них
кілька заснулих чарівних малят. Вона так захопилася чудовим видовищем, що вирішила посадити у саду ще більше цих квітів, щоб поселити в них усіх малюків до вколишніх чарівниць. Спочатку феї хвилювалися, щоб ця незнайома жінка не вчинила якогось зла їхнім малюкам, але потім, дивлячись, з якою любов’ю вона ставиться до них, заспокоїлись і, прагнучи віддячити за турботу, надавали її тюльпанам найдивовижнішого забарвлення й чудесного з

Answer 2

жили на світі 2 подруги ромашка і тюльпан тай говорять  між собою каже тюльпан у мене  сьогодні день народження, а ромашка відповідає а у мене день ангела.Засміялисятай пішли відпочивати на став. Зайшли в річку говорять між собою, вилізли теж говорять. вот чого їх назвали Балакучими квітами!

Answer 3

Одного разу, в далекому краї, жили дивовижні квіти, які мали особливу здатність - вони могли розмовляти. Ці квіти називалися Балакучі квіти.

У цьому краї було суцільне щастя і мир. Люди доглядали за Балакучими квітами, слухали їхні розповіді та ради, а квіти, у свою чергу, раділи можливості спілкуватися з людьми.

Одного разу, в країні з'явився новий король, який був дуже суворий і сердитий. Він вирішив, що розмовляючі квіти - це лише казкові прикмети, і наказав вирубати їх усіх. Люди були засмучені, а квіти боялися за своє існування.

Одна маленька дівчинка на ім'я Лілія, яка мала особливу здатність розуміти мову квітів, вирішила допомогти Балакучим квітам. Вона знайшла секретний сад, де росли найкрасивіші квіти, які зберігали свою здатність розмовляти. Лілія стала розмовляти з цими квітами і дізналася, що єдиний спосіб врятувати Балакучі квіти - це знайти волшебний камінь, який здатний надати квітам безсмертя.

Лілія вирушила у небезпечну подорож, щоб знайти цей волшебний камінь. Вона зустріла багато випробувань і перешкод, але не здавалася. Завдяки своїй відваги та наполегливості, Лілія знайшла волшебний камінь.

Повернувшись до країни, Лілія розташувала камінь у середині саду, де росли Балакучі квіти. Камінь надав їм безсмертя, але тепер квіти не могли більше розмовляти. Замість цього вони стали надсилали свої емоції людям через аромати і кольори.

Країна знову наповнилася миром та щастям. Люди могли насолоджуватися красою Балакучих квітів і відчувати їхню ніжність та любов, навіть без слів.

Так закінчилася казка про Балакучі квіти, яка нагадує нам, що краса може бути виражена не тільки словами, але й через емоції та ніжність.