Вопрос задан 03.08.2018 в 04:57. Предмет Литература. Спрашивает Панфилов Никита.

Які є ознаки сатири?

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Абдулшаева Дана.
Сатира на початку своєї появи була певним ліричним жанром. Вона являла собою вірш, часто значна за обсягом, зміст якого містила в собі насмішку над певними особами або подіями. Сатира як жанр виникла в римській літературі. 
Слово "політика" походить від латинської назви міфічних істот, насмішкуватих напівбогів-напівтварин – сатирів. Воно пов'язане зі словом satura, що означав у простонародьи блюдо мішанини, що вказувало на змішання різних розмірів (сатурнический вірш, поряд з грецькими розмірами) і на присутність в сатирі самих різноманітних описів різноманітних фактів і явищ на відміну від інших ліричних жанрів, які мали суворо обмежену і певну область зображення. 
Римська сатира найбільш проявилася у творах Горація, Персія і особливо Ювенала.
Загальновизнаний законодавець літературних правил Буало у своєму трактаті "Поетичне мистецтво" пише про те, що жанр сатири більше потрібен суспільству, ніж ода.
З плином часу сатира втрачає своє значення певного жанру, як це сталося і з іншими класичними жанрами, наприклад, елегією, ідилією та ін. Викриття стало основною ознакою сатири.
Основою сатири є викриття і сміх, з допомогою сміх автор викриває недоліки, людські пороки.
Характерна особливість сатири – негативне ставлення до об'єкта зображення і, одночасно, наявність позитивного ідеалу, на тлі якого виявляються негативні риси зображуваного.
Автор сатиричного твору, створюючи об'єкт "високою мірою умовності", використовує гіперболу і гротеск. В гротескні форми можуть втілюватися фантастичний сюжет ("Подорожі Гуллівера" Дж.Свіфта, "Історія одного міста" М. Е. Салтикова-Щедріна), алегорія (байки Езопа, Ж. Лафонтена, В. А. Крилова). 
У російській літературі сатира вперше з'явилася в сатиричній повісті кінця 17 століття. Жанр сатири розвивали А. П. Сумароков, Фонвізін Д. І. Н.І.Новіков. 
Особливу роль у розвитку сатири 18 століття відіграла творчість А. Д. Кантеміра. А. Д. Кантемір ґрунтувався на європейській літературній традиції і своїми попередниками вважав Д. Ю. Ювенала, Н.Буало. Сатири А. Д. Кантеміра ділилися на философические і мальовничі. В. А. Жуковський в статті "Про сатирі і сатирах Кантеміра" писав про те, що сатири А. Д. Кантеміра чітко діляться на російські і закордонні: російські – "мальовничі", тобто являють собою галерею портретів носіїв пороку; закордонні сатири – "философические", оскільки в них А. Д. Кантемір більше тяжіє до міркування про порок як такому. 
Свого розквіту російська сатира досягла в 19 столітті. Спочатку байки І. А. Крилова, сатиричні вірші Р. Державіна. Потім А. С. Грибоєдов у своїй комедії "Горі від розуму" "затаврував Молчалиных і Скалозубов", а Н.В.Гоголь сатирично показував "мертві душі" поміщицької Росії. 
Елементи сатири ми знаходимо і у творчості поета революційної демократії Н.А.Некрасова ("Роздуми біля парадного під'їзду", "Сучасна ода" та ін).
Важливим етапом у розвитку російської сатири початку 20 століття стала діяльність журналів "Сатирикон" і "Новий сатирикон". У них публікувалися найбільші письменники-сатирики епохи: А. Аверченко, Саша Чорний (А. Гликберг), Теффі та ін. 
Російська сатира першої половини 20 століття представлена також у байках-сатирах Д. Бідного, сатирах В. Маяковського, новелах М. Зощенко, сатиричних романах І. Ільфа і Є. Петрова, драматичних казках Е. Шварца, нарисах і фейлетони М. Кольцова, комедіях А. Безименського.
Жанри сатири різноманітні:
сатиричний роман
сатирична драма 
комедія
епіграма 
анекдот
сатиричний фейлетон
карикатура.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Ознаки сатири

Сатира - це літературний жанр, який використовує гострий гумор, іронію та сарказм для критики соціальних, політичних або моральних проблем. Ознаки сатири можуть варіюватися в залежності від контексту та авторського підходу, але основні ознаки сатири включають наступне:

1. Гострий гумор: Сатира використовує гострий гумор для висміювання недоліків, помилок або негативних аспектів суспільства. Це може бути виразне використання сарказму, іронії, глуму та гострих жартів.

2. Критика: Сатира часто має критичний підтекст і використовує гумор для висміювання недоліків, помилок або негативних аспектів суспільства. Вона може націлюватися на політичних лідерів, соціальні проблеми, моральні норми або будь-які інші аспекти суспільного життя.

3. Перебільшення: Сатира часто використовує перебільшення або карикатуру для підсилення недоліків або проблем, які вона критикує. Це може включати використання гіперболи, абсурду або надмірності для створення комічного ефекту.

4. Пародія: Сатира може включати пародію, яка імітує або наслідує стиль, жанр або роботу з метою висміювання або критики. Це може бути пародія на літературні твори, фільми, пісні або будь-які інші культурні артефакти.

5. Соціальна релевантність: Сатира часто має соціальну релевантність і висміює проблеми або аспекти суспільства, які є актуальними для часу, в якому вона була створена. Вона може відображати соціальні, політичні або культурні проблеми, які цікаві для автора та аудиторії.

Ці ознаки сатири можуть зустрічатися в різних комбінаціях в залежності від конкретного твору або автора. Сатира може бути використана для розважання, підтримки змін або просто для висміювання недоліків суспільства.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос